Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів: Чуйко О.Г., Суржка А.В.,

за участю прокурора Бобровицького А.Е.,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 7 лютого 2013 року справу за касаційною скаргою заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 10 липня 2012 року щодо ОСОБА_1

Як убачається з матеріалів справи, постановою старшого помічника Військового прокурора Луцького гарнізону Балакунця О.І. від 31.05.2012 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ст. 419, ч. 2 ст. 423 КК України.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 червня 2012 року задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовано постанову про порушення кримінальної справи.

Ухвалою ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 10 липня 2012 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на ту обставину, що на момент порушення кримінальної справи у прокурора були наявні достатні приводи і підстави для винесення постанови про порушення кримінальної справи. Крім того, прокурор зазначає, що суд першої інстанції розглядаючи скаргу заздалегідь вирішив ті питання, які вирішуються судом при розгляду справи по суті.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Доводи прокурора про порушення судом першої інстанції ст. 236-8 КПК України при розгляді скарги ОСОБА_1, колегія суддів вважає обґрунтованими.

Прокурором у постанові про порушення кримінальної справи зазначено, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді начальника 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Піща» Луцького прикордонного загону ДПС України, діючи в інтересах ОСОБА_3 та всупереч інтересам служби, 11.06.2011 року о 15 год. 31 хв., умисно, отримавши інформацію про переміщення товару через державний кордон України поза митним контролем, з метою сприяння її здійсненню, не вчинив жодних дій щодо виявлення та затримання порушників, чим було створено підвищену небезпеку охоронюваним державним інтересам та спричинило тяжкі наслідки.

Скасовуючи постанову про порушення кримінальної справи, суд у своїй постанові вказав, що матеріали перевірки прокуратури є передчасними та не містять достатніх приводів та підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ст. ст. 419, ч. 2 ст. 423 КК України.

За змістом ст.ст. 94- 97, ч. 3 ст. 236-8 КПК України, суд першої інстанції, здійснюючи судовий контроль за законністю порушення кримінальної справи, має перевіряти чи є приводи та підстави, які вказують на ознаки злочину, чи достатньо даних для того, щоб розпочати процедуру досудового слідства.

При цьому, на даній стадії досудового слідства суд не повинен розглядати та вирішувати заздалегідь ті питання, які мають вирішуватись при розгляді кримінальної справи по суті.

Як вказано у постанові про порушення кримінальної справи, приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, підставами - достатні дані, які вказують на наявність у діях ОСОБА_1 ознак злочинів, передбачених ст. 419, ч. 2 ст. 423 КК України.

Суд першої інстанції у своєму рішенні вказав, що на момент порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 були відсутні достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину у його діях та свідчать про реальність настання події злочину саме від вчинення ним дій.

У той же час, відповідно до вимог ст. 64 КПК України встановлення події злочину є завданням наступної стадії кримінального процесу досудового слідства, а оцінка достатності доказів повинна даватися судом при постановленні у справі остаточного рішення.

За таких обставин, постанова місцевого суду в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, підлягає скасуванню.

Оскільки під час перегляду справи в апеляційному порядку зазначені порушення не були усунуті, скасуванню підлягає й ухвала апеляційного суду.

Під час нового судового розгляду необхідно з дотриманням вимог ст. 236-8 КПК України, перевірити доводи скарги та, не розглядаючи й заздалегідь не вирішуючи тих питань, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, постановити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України (1960 р.), розділом XI Перехідних положень КПК України (1001-05) , колегія суддів,

касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 10 липня 2012 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а матеріали скарги направити на новий судовий розгляд.