Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф., суддів Литвинова О.М., Квасневської Н.Д.,за участю прокуроразасудженого Міщенко Т.М. ОСОБА_5 розглянула в судовому засіданні в м. Києві 07 лютого 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції, на вирок Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 08 травня 2012 року

Зазначеним вироком

ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше не судимого

- засуджено за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- за ч.3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 років 6 місяців без конфіскації майна.

Відповідносто до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 років 6 місяців

ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України,

раніше не судимого

- за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- за ч.3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 років 6 місяців без конфіскації майна.

Відповідно зі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців без конфіскації майна.

ОСОБА_7

ІНФОРМАЦІЯ_3,

громадянина України,

раніше не судимого

- за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- за ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 років 6 місяців без конфіскації майна.

У відповідності зі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців без конфіскації майна.

За вироком суду, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло, інші приміщення та сховище, повторно, скоїли крадіжки; а також напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за поредньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, за наступних обставин.

07 - 08 квітня 2010 року та 15 травня 2010 року неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення та сховище, та реалізовуючи свій злочинний умисел, вступили в злочинний зговір між собою, після чого прийшли на територію домоволодінь ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в с. Мошорино Знам'янського р-ну, таємно викрали металеві труби із нержавіючої сталі та металобрухт, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 358,05 грн., а ОСОБА_9 на суму 244,5 грн.

Також, в період часу з 07.06.2010 року до 01 липня 2010 року, неповнолітні ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, здійснили 5 епізодів таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло та інше приміщення, вчинене повторно, та реалізовуючи свій злочинний умисел, вступили в злочинний зговір між собою, внаслідок чого викрали: - продовольчі товари на загальну суму 260 грн. 65 коп., чим спричинили потерпілій ОСОБА_10 матеріальної шкоди на вказану суму; - продовольчі товари та гроші на загальну суму 952,95 грн, чим спричинили потерпілій ОСОБА_11 матеріальної шкоди на вказану суму; - продовольчі товари на загальну суму 797 грн. 40 коп., чим спричинили потерпілій ОСОБА_12 матеріальної шкоди на вказану суму; - медалі, інше майно та гроші, спричинивши потерпілому ОСОБА_13 матеріальної шкоди на загальну суму 5 335 грн.; - продовольчі товари, гроші, магнітофон та телефон, спричинивши потерпілій ОСОБА_14 матеріальної шкоди на загальну суму 6848,35 грн.

Крім того, 03.07.2010 року, приблизно з 00.20 год. до 03.00 год. 03.07.10, неповнолітній ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_7, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням у житло, та реалізовуючи свій злочинний умисел, вступили в злочинний зговір між собою, після чого прийшли до домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_15 та ОСОБА_16, де діючи навмисно та цілеспрямовано із корисливих спонукань, проникли на територію вказаного домоволодіння.

ОСОБА_5 та ОСОБА_7, продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел, почали стріляти у ОСОБА_15 та ОСОБА_16 із іграшкового пістолету, погрожуючи при цьому у разі відмови надати їм гроші вбивством, у зв'язку із чим у даній обстановці, не маючи можливості усвідомити, що пістолет є іграшковим, потерпілі реально побоювалися здійснення цієї погрози. Після того ОСОБА_5 та ОСОБА_7, наносячи потерпілим за допомогою підборної лопати та дерев'яної палиці удари в область життєво важливого органу - голови, тулубу та кінцівок заподіяли потерпілим легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_6 спостерігав за обстановкою з метою попередити ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в разі наближення сторонніх осіб.

Злочинні дії були припинені засудженими лише після того, як їх дії були помічені сторонньою особою - сусідом ОСОБА_16 - ОСОБА_17, після чого, з указаної причини не заволодівши ніяким майном, засуджені з місця скоєння злочину зникли.

В апеляційному порядку вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор посилається на неправильне застосування кримінального закону ст. 69 КК України, внаслідок чого засудженим було призначене покарання, що не відповідає тяжкості вчинених злочинів та особам засуджених внаслідок м'якості. При цьому вказує, що у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 185 КК України засуджені вину визнавали частково; а за ч. 3 ст. 187 КК України ОСОБА_5 - вину визнав частково, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - вину не визнавали. Крім того, як стверджує прокурор, потерпілим ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_10 збитки не відшкодовано. Просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_5, який просив судові рішення залишити без зміни; прокурора, яка підтримала касаційну скаргу; перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Висновки судів щодо вини ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, відповідають фактичним обставинам справи, визнаним судами доведеними, ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених судами доказів та в касаційній скарзі не оспорюються.

Згідно зі ст. 65 КК України покарання призначається, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене особі покарання має бути необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до вимог ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивовуючи своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини КК України (2341-14) .

Ці вимоги закону суд першої інстанції виконав і обґрунтував у мотивувальній частині вироку свій висновок про можливість застосування ст. 69 КК України до засуджених належним чином.

Так, суд першої інстанції врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочинів та особи засуджених, які є неповнолітніми, раніше не судимі, за місцем проживання характеризуються позитивно.

Апеляційний суд належним чином перевірив доводи апеляцій прокурора та захисників, в тому числі в частині призначеного покарання, тому ухвалу можна вважати законною та обґрунтованою, тобто такою, що відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1960р.).

Колегія суддів вважає, що при призначенні ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покарання суд першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився суд апеляційної інстанції, не порушив загальних засад призначення покарання, передбачених Кримінальним кодексом України (2341-14) , дотримався принципу індивідуалізації покарання, призначив покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли стати підставою для зміни або скасування постановлених у даній справі судових рішень, не виявлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України (1960 року), п. 11 Розділу XI «Перехідних положень» КПК України (1001-05) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції, - залишити без задоволення.

Вирок Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 08 травня 2012 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - залишити без зміни.