Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Зубара В.В.,

суддів: Марчук Н.О., Романець Л.А.,

за участю прокурора Опанасюка О.В.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянула в судовому засіданні 29 січня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 на вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 квітня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2012 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина

України, такого, що не має судимостей,

засуджено за ч. 2 ст. 141 КК України (в редакції 1960) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без конфіскації майна.

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України звільнено від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 змінено, вказано в мотивувальній частині вироку в якості обставин, що пом'якшують покарання, - добровільне відшкодування заподіяних збитків та усунення спричиненої шкоди.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 12 вересня 2000 року з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що по АДРЕСА_1, відкрито викрав майно потерпілого ОСОБА_3 на загальну суму 37 065 грн., заподіявши йому значної шкоди.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення через істотне порушення кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд. Свої вимоги захисник мотивує тим, що кримінальна справа була розглянута неповноважним складом суду, під час додаткового розслідування органом досудового слідства не виконано вказівки, зазначені в попередніх судових рішеннях. Крім того, захисник вказує на те, що апеляційний суд безпідставно послався на потерпілого ОСОБА_4, якого в останній редакції обвинувачення не було визнано потерпілим.

Засуджений ОСОБА_1 у касаційній скарзі з аналогічних підстав просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд. Також вказує на безпідставне засудження та неправомірне вилучення його особистих речей, які надалі були реалізовані без рішення суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого на підтримання поданих скарг, пояснення прокурора, який також підтримав касаційні скарги через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону при судовому розгляді справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України (1960 року) підставами для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.

За змістом ст. 370 КПК України (1960 року) це такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу й постановити законний і справедливий вирок чи постанову.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 375 КПК України (1960 року) після скасування вироку (постанови) апеляційним судом суд першої інстанції розглядає справу у відповідності з вимогами глав 25-28 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 323 КПК України (1960 року) вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, керуючись законом. Законним є вирок, постановлений за умови правильного застосування кримінального закону й дотримання при провадженні у справі кримінально-процесуального закону.

Як убачається з протоколу судового засідання, вищезазначених вимог закону судом першої інстанції дотримано не було (а.с. 63-65 т. 10).

Так, ухвалою апеляційного суду від 04 жовтня 2011 року скасовано постанову суду першої інстанції про повернення справи на додаткове розслідування, кримінальну справу щодо ОСОБА_1 направлено до того ж суду на новий судовий розгляд.

Місцевий суд всупереч вказаній ухвалі не провів нового судового розгляду справи, безпосередньо не дослідив по справі всіх доказів, зібраних досудовим слідством, в порушення вимог глав 25-28 КПК України (1001-05) (1960 року) розпочав розгляд справи зі стадії доповнень, після чого відразу перейшов до судових дебатів, з наданням підсудному останнього слова.

Натомість, свої висновки про винуватість ОСОБА_1 суд першої інстанції мотивував доказами, які не були безпосередньо досліджені в судовому засіданні.

Апеляційний суд, перевіряючи справу в апеляційному порядку за апеляціями захисника та засудженого, не звернув увагу на вказані порушення, допущені місцевим судом, належним чином не перевірив усіх доводів, викладених в їх апеляціях, крім того, провів апеляційний розгляд справи незаконним складом суду, а тому вирок та ухвалу не можна визнати законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню, справа - направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно усунути зазначені недоліки, перевірити й інші доводи касаційних скарг захисника та засудженого, постановити обґрунтоване та законне рішення з дотриманням усіх вимог і положень кримінально-процесуального та кримінального законів.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України ( 1960 року ), пунктами 11, 15 розділу Х1 «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (1001-05) , колегія суддів

Касаційні скарги захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 квітня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.