5-527км13 Про відмову порушити кримінальну справу щодо слідчого з ОВС прокуратури Автономної Республіки Крим - 29.01.2013 Прийняття

розглянула в судовому засіданні 29 січня 2013 року в м. Києві касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 червня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 липня 2012 року,

постановою прокурора СВ прокуратури Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2011 року відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо слідчого з ОВС прокуратури Автономної Республіки Крим ОСОБА_2 та співробітників УВБ МВС України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_3, ОСОБА_4 за статтями 364, 365, 366, 372, 373, 374 КК України на підставі п. 2 ст. 6 КПК України (1960 року).

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на вказане рішення органу досудового слідства, й постановою Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 червня 2012 року його скаргу залишено без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення через істотне порушення кримінально-процесуального закону, неповноту, однобічність проведення перевірки його заяви та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а справу - направити на додаткову перевірку. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що перевірка його заяви була проведена неповно. Крім того зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1960 року).

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора про підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог ст. 99 КПК України (1960 року) прокурор, слідчий, орган дізнання відмовляють в порушенні кримінальної справи при відсутності підстав для її порушення.

Згідно з вимогами ст. 236-2 КПК України (1960 року) при розгляді скарги на постанову прокурора, слідчого, органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи суддя перевіряє, чи були виконані вимоги ст. 99 КПК України (1960 року).

Постанова судді за результатами перевірки законності й обґрунтованості рішень органу дізнання, слідчого, прокурора має бути мотивованою. Суддя зобов'язаний вказати у постанові, які саме факти чи обставини покладені в основу прийнятого за скаргою рішення.

Як убачається з матеріалів справи, постановою Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2011 року скасовано постанову слідчого прокуратури від 13 квітня 2011 року, якою було відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за ст.ст. 365 ч. 2, 372 ч. 2, 373 ч. 2, 374 ч. 1 КК України на підставі п. 2 ст. 6 КПК України (1960 року), та вказано про заходи, які необхідно виконати при додатковій перевірці. Зокрема, під час додаткової перевірки потрібно було перевірити, чи проводились 06 листопада 2009 року з 10 год. 30 хв. по 12 год. 10 хв. будь-які слідчі дії за участю ОСОБА_1, період їх проведення, чи доставлявся останній в суд і який проміжок часу він там знаходився, чи розглядалось щодо нього в цей день питання про обрання міри запобіжного заходу; чи дійсно в період з 05 по 09 листопада 2009 року до нього по два-три рази на день приходили співробітники міліції ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а також не перевірено і не підтверджено документально викладені в рапорті ОСОБА_2 відомості про проведення допиту ОСОБА_1 в нічний час.

Без виконання вказаної постанови суду, фактично не проводячи ніякої додаткової перевірки, прокурор СВ прокуратури Автономної Республіки Крим 23 грудня 2011 року повторно відмовив у порушенні кримінальної справи щодо слідчого з ОВС прокуратури Автономної Республіки Крим ОСОБА_2 та співробітників УВБ МВС України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_3, ОСОБА_4 за статтями 364, 365, 366, 372, 373, 374 КК України на підставі п. 2 ст. 6 КПК України (1960 року).

Суд першої інстанції, розглядаючи справу за скаргою ОСОБА_1 на вказану постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, залишив поза увагою невиконання прокурором постанови суду від 22 листопада 2011 року.

Крім того, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення прокурора, суд не дав мотивованої відповіді на наведені ОСОБА_1 у скарзі доводи про неповноту та необ'єктивність проведеної перевірки.

Таким чином, рішення місцевого суду постановлено з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, тому відповідно до вимог ст. 398 КПК України (1960 року) підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

Оскільки апеляційний суд під час перегляду справи не виправив указані порушення, допущені судом першої інстанції, скасуванню підлягає й ухвала апеляційної інстанції.

Під час нового судового розгляду необхідно всебічно, повно й об'єктивно дослідити матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, перевірити інші доводи, викладені в касаційній скарзі заявника, та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Однак колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до вимог статей 236-2, 396 КПК України справа після скасування судових рішень у касаційному порядку підлягає направленню на новий судовий розгляд, а не на додаткове розслідування, як про це фактично просить ОСОБА_1 у касаційній скарзі.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу Х1 «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 червня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 липня 2012 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.