Колегія суддів cудової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дембовського С.Г., суддів Кравченка С.І., Лагнюка М.М., Крижановського В.Я., Слинька С.С.розглянула в судовому засіданні 29 січня 2013 року в м. Києві заяву засудженої ОСОБА_6 про допуск до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 грудня 2012 року щодо неї,

вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 7 грудня 2011 року ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, засуджено за ч. 2 ст. 364 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, в установах усіх форм власності, строком 2 роки; за ч. 2 ст. 366 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, в установах усіх форм власності, строком 1 рік і 6 місяців, та на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, в установах усіх форм власності, строком 2 роки.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 28 лютого 2012 року вирок щодо ОСОБА_6 змінено, її дії перекваліфіковано з ч. 2 ст. 364 КК України на ч. 2 ст. 364-1 КК України ( в редакції 07.04.2011 року (3207-17) ) з призначенням покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, в установах усіх форм власності, строком 1 рік, та на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених за ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, в установах усіх форм власності, строком 1 рік і 6 місяців. У решті вирок щодо засудженої залишено без зміни.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 грудня 2012 року касаційну скаргу засудженої ОСОБА_6 залишено без задоволення, а судові рішення щодо неї - без зміни.

Засуджена ОСОБА_6 у своїй заяві порушує питання про допуск кримінальної справи щодо неї до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 грудня 2012 року щодо неї.

При цьому посилається на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, а саме: не погоджується з кваліфікацією її дій за ч. 2 ст. 366 КК України за ознакою спричинення тяжких наслідків.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи, викладені у заяві, дослідивши додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 400-12 КПК України підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом України, що набрали законної сили, є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Як убачається із заяви засудженої ОСОБА_6 та доданих до неї документів, ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 грудня 2012 року вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 7 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 28 лютого 2012 року залишено без зміни. При цьому, колегія суддів указала, що дії засудженої кваліфіковані вірно, а покарання призначено у відповідності до вимог закону.

Разом із тим, з наданої копії ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 вересня 2012 року видно, що за результатами касаційного розгляду дії винних осіб, засуджених за вчинення сукупності злочинів, у тому числі, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366 КК України були перекваліфіковані з ч. 2 ст. 366 КК України на ч. 1 ст. 366 КК України.

Постановляючи зазначену ухвалу, суд касаційної інстанції виходив із того, що службове підроблення було способом вчинення засудженими ухилення від сплати податків та зловживання службовим становищем із метою отримання неправомірної вигоди і складало з цими злочинами ідеальну сукупність. Тяжкі наслідки настали в результаті ухилення від сплати податків і зловживання службовим становищем, а не самого по собі підроблення офіційних документів. Кваліфікувавши дії винних осіб за ч. 2 ст. 366 КК України за кваліфікуючою ознакою спричинення тяжких наслідків, суди порушили ч. 3 ст. 2 КК України принцип, згідно з яким ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу.

Таким чином, долучені до заяви засудженою ОСОБА_6 судові рішення формально вказують про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права щодо подібних суспільно небезпечних діянь.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. 400-18 КПК України 1960 року, колегія суддів

Допустити до провадження Верховного Суду України справу за заявою засудженої ОСОБА_6 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 грудня 2012 року щодо неї.