Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Григор'євої І.В.,

суддів: Британчука В.В., Єленіної Ж.М.,

за участю прокурора Деруна А.І.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 січня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2012 року, якою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203-2, в зв'язку з дійовим каяттям на підставі ст. 45 КК України, а справу закрито.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

Як установив суд, ОСОБА_1 маючи умисел на заняття гральним бізнесом, разом з раніше знайомим ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що гральний бізнес заборонено Законом України «Про заборону грального бізнесу» (1334-17) , 8 лютого 2011 року орендував нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1, 9 лютого 2011 року придбав спеціальне ігрове обладнання, 13 ігрових автоматів, для проведення азартних ігор з метою отримання прибутку. В період з 9 по 25 лютого 2011 року за вказаною адресою проводив азартні ігри. 25 лютого 2011 року працівниками Першотравенського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області проведено перевірку та припинено незаконну діяльність ОСОБА_1 - заняття гральним бізнесом.

Він же, маючи умисел на заняття гральним бізнесом, разом із знайомим ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що гральний бізнес заборонено, 1 березня 2011 року орендував нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_2, 1 березня 2011 року придбав спеціальне ігрове обладнання, 8 ігрових автоматів, для проведення азартних ігор з метою отримання прибутку. В період з 1 по 10 березня 2011 року за вказаною адресою проводив азартні ігри. 10 березня 2011 року працівниками Першотравенського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області проведено перевірку та припинено незаконну діяльність ОСОБА_1 - заняття гральним бізнесом.

У касаційній скарзі з доповненнями прокурор, посилаючись на істотні порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, ставить питання про скасування постанови суду з направленням справи на новий судовий розгляд. Указує на безпідставне звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, оскільки ним вчинено два злочини, які утворюють реальну сукупність. Також, стверджує, що судом не дотримано вимог ст. 81 КПК України 1960 року під час вирішення питання про речові докази.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 45 КК України, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, якщо вона вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України.

Приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, суд послався на те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягався, вчинив злочин невеликої тяжкості, щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно та заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності.

Між тим, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вчинив передбачені однією частиною статті Кримінального Кодексу (2341-14) два злочини, які різняться між собою певними фактичними обставинами, у тому числі місцем події та розірвані часовим проміжком. Це перешкоджає застосуванню до підсудного ст. 45 КК України й звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, про що правильно йдеться у касаційній скарзі прокурора.

Зазначена обставина залишилась поза увагою суду першої інстанції, тоді як це має суттєве значення для правильного застосування кримінального закону.

Отже рішення суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим, тому воно, в силу п. 2 ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року, підлягає скасуванню.

Під час нового розгляду суд має всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, перевірити інші доводи касаційної скарги прокурора і постановити рішення, яке б відповідало вимогам закону та було обґрунтованим.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідних положень» Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати і направити справу на новий судовий розгляд.