Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Зубара В.В.,

суддів: Марчук Н.О., Романець Л.А.,

з участю прокурора Саленка І.В.,

засудженого ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні 29 січня 2013 року в м. Києві кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 6 квітня 2011 року.

Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 грудня 2010 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше не судимий, -

засуджений за ч. 1 ст. 191 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю на 2 роки.

На підставі ст. 49 КК України ОСОБА_1 звільнений від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

Вироком вирішено питання про речові докази.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 6 квітня 2011 року зазначений вирок залишений без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він, працюючи машиністом тепловозу ЧМЕЗ-6754 і будучи матеріально-відповідальною особою, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в період часу з 01.10.2005р. по 10.10.2005р. вчинив розтрату ввіреного йому майна шляхом створення лишків дизельного палива, яке в подальшому під час маневрової роботи тепловоза ЧМЕЗ-6754 по станції Біла Церква вилучав з тепловоза та продавав ОСОБА_3 біля паркану території, яка належить ПП «ОСОБА_9», по АДРЕСА_1. Таким чином ОСОБА_1 у зазначений період незаконно вилучив з тепловоза 120,2 л дизельного палива загальною вартістю 441 грн. 67 коп., чим вчинив розтрату ввіреного йому майна та завдав матеріальної шкоди на вище вказану суму.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить судові рішення скасувати, кримінальну справу відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події злочину. При цьому, посилаючись на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, зазначає, що: судами першої та апеляційної інстанції залишено поза увагою показання свідка ОСОБА_4, згідно з якими він написав заяву про злочин на вимогу правоохоронних органів; в матеріалах справи відсутні достатні докази наявності розтрати; органами досудового слідства порушено право засудженого на захист, оскільки явка з повинною написана ОСОБА_1 без участі захисника, також без участі захисника проводилось відтворення обстановки та обставин події.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника, засудженого ОСОБА_1, який підтримав касаційну скаргу захисника і просив судові рішення скасувати, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 398 КПК України 1960 року в суді касаційної інстанції підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Вирішення питань, зазначених у касаційній скарзі щодо відповідності висновків, які викладені у постановлених по справі судових рішеннях, фактичним обставинам справи, а також неповноти та однобічності досудового та судового слідства до повноважень касаційного суду не віднесено.

Згідно з положеннями ст. 367 КПК України 1960 року перегляд справ з підстав однобічності або неповноти дізнання, досудового чи судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи віднесено до компетенції апеляційного суду.

Суд першої інстанції, перевіривши матеріали справи та дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.

Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просив скасувати вирок відносно ОСОБА_1 та закрити кримінальну справу відносно нього за відсутністю в діях засудженого складу злочину, при цьому захисник в апеляції наводив доводи, у тому числі аналогічні доводам його касаційної скарги, крім того зазначав, що суд при розгляді справи взяв до уваги лише ті докази, які доводили вину ОСОБА_5

Апеляційний суд в межах повноважень та в порядку, визначеному ст. 365 КПК України 1960 року, розглянув у повному обсязі доводи апеляції захисника ОСОБА_2 Визнав ці доводи, з наведенням в ухвалі відповідних мотивів, безпідставними і обґрунтовано дійшов висновку про залишення вироку щодо засудження ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 191 КК України без зміни.

Висновки апеляційного суду належним чином мотивовані. Вважати ці висновки необґрунтованими чи сумнівними підстав немає.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону або неправильного застосування кримінального закону при розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, судом касаційної інстанції не виявлено.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 6 квітня 2011 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.