Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С. С.,суддів Дембовського С. Г., Наставного В. В., за участю прокурора Шевченко О. О. розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 січня 2013 року справу за касаційною скаргою заступника прокурора Полтавської області на вирок Чорнухинського районного суду Полтавської області від 21 червня 2012 року, яким засуджено:

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що не має судимості, до покарання у виді штрафу: за ч. 1 ст. 364-1 КК України - в розмірі 8500 грн з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на строк 1 рік, за ч. 1 ст. 366 КК України - в розмірі 4250 грн з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, на строк 2 роки;

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, такого, що не має судимості, за ч. 4 ст. 358 КК України - до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Цим вироком ОСОБА_6 та ОСОБА_5 звільнено від покарання н підставі Закону України від 08 липня 2011 року «Про амністію у 2011 році» (3680-17) .

Згідно з цим вироком ОСОБА_6 та ОСОБА_5 визнано винними і засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

ОСОБА_5, обіймаючи посаду головного бухгалтера СТОВ «Перемога», будучи службовою особою юридичної особи приватного права, наділеною відповідними організаційно-розпорядчими функціями, умисно зловживаючи своїми службовими повноваженнями усупереч інтересам юридичної особи з метою одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_6, достовірно знаючи, що у період з 10 листопада 2009 року до 01 вересня 2009 року ОСОБА_6 не перебував у трудових відносинах зі СТОВ «Перемога», видав завідомо неправдиву довідку, а саме довідки за № 84 від 31 серпня 2009 року про доходи ОСОБА_6 щодо його працевлаштування та отримання заробітної плати, яку особисто підписав від імені керівника та головного бухгалтера й завірив відтиском круглої печатки товариства.

Такі дії ОСОБА_5 завдали істотної шкоди у виді підриву авторитету та престижу діяльності державного органу, а також у виді порушення порядку використання бюджетних коштів.

У подальшому ОСОБА_6 31 серпня 2009 року з метою отримання пільгового кредиту подав указану завідомо неправдиву довідку, отриману від ОСОБА_5, до Полтавського обласного відділення Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, на підставі якої незаконно отримав пільговий кредит у розмірі 50 000 грн.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржуваний вирок, а провадження у справі закрити у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, оскільки суд мав звільнити ОСОБА_5 й ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, а не від призначеного покарання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і правильність кваліфікації їх дій за ч. 1 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Що стосується доводів прокурора про незаконність оскаржуваного вироку суду та необхідність звільнення засуджених від кримінальної відповідальності, то вони є обгрунтованими.

Згідно з пунктами «в», «г» і «ґ» ст. 1 Закону України від 08 липня 2011 року «Про амністію у 2011 році» особи, котрі на день набрання чинності цим Законом, не позбавлені батьківських прав та мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку, та особи, котрих на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи, а також чоловіки, які на день набрання чинності цим Законом досягли 60-річного віку, підлягають звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі.

Відповідно до ст. 6 зазначеного Закону особи, які підпадають

під дію його ст. 1, кримінальні справи стосовно котрих перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки у них не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2011 році» (3680-17) , підлягають звільненню від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Як убачається з матеріалів справи, на момент набрання чинності Закону України «Про амністію у 2011 році» (3680-17) ОСОБА_5 досяг

60-річного віку і йому встановлено 3-тю групу інвалідності (а. с. 159), а ОСОБА_6 має на утриманні двох малолітніх доньок ОСОБА_8 та ОСОБА_9, 2000 року народження (а. с. 189). Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просили застосувати до них положення вищевказаного Закону.

Таким чином, з урахуванням зазначених підстав, а також того, що злочини, у вчиненні яких ОСОБА_5 й ОСОБА_6 визнано винними, відносяться до злочинів невеликої тяжкості, вчинені до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2011 році» (3680-17) , та останні у судовому засіданні просили застосувати щодо них амністію, а також за відсутності заборон, передбачених ст. 7 цього Закону, суду першої інстанції необхідно було звільнити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, а не від призначеного покарання.

Однак усупереч наведеним вимогам закону суд постановив у справі вирок, звільнивши засуджених від призначеного покарання, тобто неправильно застосував кримінальний закон.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення є незаконним і підлягає скасуванню, а засуджені

ОСОБА_5 й ОСОБА_6 - звільненню від кримінальної відповідальності.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року та п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Полтавської області задовольнити.

Вирок Чорнухинського районного суду Полтавської області від

21 червня 2012 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати.

Звільнити ОСОБА_5 на підставі пунктів «г» і «ґ», а ОСОБА_6 - на підставі п. «в» ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 8 липня 2011 року від кримінальної відповідальності, а справу щодо них закрити.