Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С. С.,суддів Дембовського С. Г., Наставного В. В.,за участю прокурора Опанасюка О. В.,захисника ОСОБА_5

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 січня 2013 року справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 на вирок Біляївського районного суду Одеської області від 31 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 27 березня 2012 року щодо ОСОБА_6

Вироком Біляївського районного суду Одеської області від 31 березня 2011 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості, засуджено за ч. 1 ст. 129 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.

Згідно з цим вироком ОСОБА_6 визнано винним і засуджено за те, що він 27 травня 2010 року приблизно о 20:00, керуючи на території МТФ № 1 агрофірми «Чорноморська» трактором «МТЗ-82», на грунті особистих неприязних стосунків почав переслідувати ОСОБА_7 Враховуючи обставини, що виникли, ОСОБА_7 сприйняла погрозу її життю як реальну, оскільки ОСОБА_6 в минулому висловлював погрози про позбавлення її життя і в цій ситуації міг їх реалізувати.

Ухвалою апеляційного суду до мотивувальної частини указаного вироку було внесено зміни щодо змісту протоколу огляду місця події та наявності у свідка ОСОБА_8 родинних стосунків з потерпілою. В решті вирок було залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник просить скасувати оскаржувані судові рішення, а кримінальну справу щодо ОСОБА_6 закрити у зв'язку із відсутністю події злочину. При цьому по суті він посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушення кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі та доповненнях до неї, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.

За змістом касаційної скарги та доповнень до неї, захисник порушує питання про перегляд судових рішень у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, однобічністю й неповнотою досудового та судового слідства. Проте зазначені обставини були предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанцій і перегляду в касаційному порядку відповідно до вимог ст. 398 КПК України не підлягають. Тому при касаційному розгляді кримінальної справи колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.

Крім того, такі ж доводи, як у касаційній скарзі щодо необґрунтованості засудження ОСОБА_6 висловлювались під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Ці суди визнали їх безпідставними. Свої висновки щодо винуватості ОСОБА_6 суди першої й апеляційної інстанції належним чином умотивували у постановлених ними судових рішеннях. Вони підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказів, які були ретельно проаналізовані судами, що дало їм можливість дійти обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчинені зазначених у вироку злочинів.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 129 КК України кваліфіковано правильно.

Під час вивчення матеріалів справи не було виявлено таких порушень вимог кримінально-процесуального закону у процесі збирання й закріплення доказів у справі, які б викликали сумнів у їх достовірності. Наявні у справі докази відповідають вимогам закону щодо допустимості, достовірності й достатності.

Твердження захисника про порушення права на захист ОСОБА_6, оскільки начебто суд не забезпечив участі захисника у розгляді справи судом першої інстанції, у той час як інтереси потерпілої в судовому засіданні представляв професійний адвокат, є безпідставними.

Як убачається з протоколу судового засідання, під час розгляду справи у суді першої інстанції ОСОБА_6 заявив, що послуг захисника він не потребує, а захист своїх інтересів буде здійснювати самостійно а. с. 78). Письмових зауважень на протокол судового засідання з приводу допущеної неповноти чи його неправильності ніхто з учасників судового розгляду справи не подавав.

Крім того, процесуальний закон не передбачає обов'язкового запрошення та призначення захисника для підсудного за наявності представника у потерпілого.

Також не знайшли свого підтвердження доводи захисника про те, що обвинувальний висновок не був затверджений прокурором, оскільки з цього документа вбачається, що його затверджував заступник Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області Мишевський В. М.

Щодо тверджень у касаційній скарзі про те, що апеляційний суд, розглянувши кримінальну справу щодо ОСОБА_6 без самого засудженого та його захисника, порушив право засудженого на захист, то вони є неспроможними.

Як убачається з матеріалів справи засудженому та його захиснику своєчасно направлялося повідомлення про день розгляду справи в апеляційному суді (а. с. 236).

Відповідно до змісту ст. 362 КПК України засуджений чи виправданий, їх законні представники підлягають обов'язковому виклику в апеляційний суд, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення їх становища або суд визнає необхідним провести судове слідство.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 362 КПК України явка учасників процесу на засідання суду апеляційної інстанції у цій справі не є обов'язковою.

Так, ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що перевіряється в апеляційному порядку, а тому вона має відповідати тим же вимогам, що й вирок суду першої інстанції, тобто бути законною та обґрунтованою. Крім додержання інших, передбачених ст. 377 КПК України, вимог, в ухвалі слід проаналізувати і співставити з наявними у справі та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляції, і дати на кожен з них вичерпну відповідь, пославшись на відповідний матеріальний чи процесуальний закон. У разі залишення вироку без зміни в ухвалі необхідно докладно викласти мотиви й підстави відхилення апеляції, а також докази, що спростовують наведені в ній доводи.

Зі змісту ухвали апеляційного суду убачається, що суд при розгляді справи за апеляційною скаргою засудженого, дотримався вказаних вимог закону.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть за собою зміну чи скасування судових рішень, у справі не виявлено.

Призначене ОСОБА_6 покарання за своїм видом і розміром є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, і повністю відповідає положенням ст. 65 КК України.

Таким чином, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судових рішень, постановлених щодо ОСОБА_6, про що він просить у касаційній скарзі.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року та п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (4651-17) , колегія суддів

вирок Біляївського районного суду Одеської області від 31 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 27 березня 2012 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.