5-47км13 Про таємне викрадення чужого майна, скоєне з проникненням до приміщень гаражів за попередньою змовою групою осіб - 24.01.2013 Прийняття

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 січня 2013 року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2012 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Вироком Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2012 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимості,

- за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

- за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки і 6 місяців.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки і 6 місяців.

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимості,

- за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

- за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки і 6 місяців.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_8 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки і 6 місяців.

Цим же вироком також засуджено ОСОБА_9 та ОСОБА_10, щодо яких касаційні скарги не подані.

Згідно з вироком суду ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнано винуватими та засуджено за те, що вони 27 грудня 2010 року в нічний час та в період із 1 по 4 січня 2011 року, за попередньою змовою між собою та ОСОБА_9, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, проникли до гаражів НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які розташовані в кооперативах «Протон-2» і «Протон» у м. Щелкіне Ленінського району Автономної Республіки Крим, звідки таємно викрали майно ОСОБА_11 та ОСОБА_12, спричинивши потерпілим матеріальну шкоду на суму 15 000 грн. і 17 500 грн. відповідно.

Крім того, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у період із 23 серпня по 3 вересня 2011 року з 9 до 15 години, повторно, за попередньою змовою між собою, проникли в приміщення сторожки на території ТОВ «Петрович» по АДРЕСА_1, звідки таємно викрали телевізор «DVD - LCD TV «SHARP», спричинивши потерпілому ОСОБА_13 матеріальної шкоди на суму 1 000 грн., а також ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_10 із автомобіля «Фольксваген-транспортер Т4», який належав ОСОБА_13 викрали фотоапарат, вартістю 1 000 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2012 року вирок змінено у частині призначеного ОСОБА_7 й ОСОБА_8 покарання та на підставі ст. 75 КК України їх звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладанням на них обов'язків, передбачених п. п. 2-4 ст. 76 КК України. У решті вирок щодо засуджених залишено без зміни.

У касаційних скаргах прокурор та потерпілі порушують питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів й особі засуджених внаслідок м'якості з направленням кримінальної справи на новий апеляційний розгляд, оскільки вважають відсутніми підстави для застосування ст. 75 КК України.

У запереченнях на касаційні скарги прокурора та потерпілих, засуджені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 просять касаційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду щодо них без зміни.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що вони підлягають задоволенню.

Із висновком апеляційного суду про звільнення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком не можна погодитись, оскільки він не ґрунтується на загальних засадах призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, згідно з якими при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як правильно зазначено у касаційних скаргах прокурора та потерпілих, апеляційний суд належним чином не врахував ступінь тяжкості вчинених засудженими злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжкого.

Також апеляційний суд не дав належної оцінки і тим обставинам, що засуджені в силу ст. 89 КК України не судимі, характеризуються задовільно, не працюють, суспільно-корисною працею не займаються, потерпілі мають претензії матеріального характеру, оскільки не в повній мірі відшкодовані матеріальні збитки, заподіянні злочинами, а також залишено поза увагою скоєння ними чотирьох злочинів проти власності за певний проміжок часу.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що застосування апеляційним судом щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ст. 75 КК України не є достатнім для виправлення засуджених і попередження вчинення ними нових злочинів, а тому ухвала щодо засуджених підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 розділу XI «Перехідних положень» КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів

касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2012 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же апеляційний суд.