5-419км13 Про незаконне придбання, виготовлення та зберігання без мети збуту наркотичного засобу, а також придбання, зберігання та перевезення прекурсорів - 24.01.2013 Прийняття

головуючого Слинька С.С., суддів Наставного В.В. і Дембовського С.Г.,за участю прокурора Шевченко О.О.розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 січня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 17 липня 2012 року щодо ОСОБА_5

Зазначеним вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, раніше судиму 15.05.2006 року за ч. 2 ст. 309 КК України та на підставі ст. 71 КК України до штрафу в розмірі 510 грн. зі звільненням на підставі ст. 79 КК України від відбування покарання до досягнення дитиною 3-х річного віку,

- за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;

- за ч. 1 ст. 311 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.

На підставі ст. 70, ч. 3 ст. 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом повного складання покарань ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та штрафу в розмірі 850 грн., який виконується самостійно.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням на неї обов'язків, передбачених п.п.2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 17 липня 2012 року вирок щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_5 визнано винною та засуджено за те, що вона на початку січня 2011 року на авто-базарі «Успіх» по вулиці Жукова 2-А у м. Одесі у невстановленої особи незаконно придбала 7 поліетиленових пляшок з розчинником 646, який містив прекурсор толуолу, ацетон і уксусний ангідрид, перевезла за місцем свого проживання, де незаконно зберігала для виготовлення наркотичних засобів.

Крім того, ОСОБА_5 повторно в середині січня 2011 року у невстановленої особи у с. Шамраєво Ульянівського району Кіровоградської області незаконно придбала макову соломку, перевезла за місцем свого проживання та за допомогою прекурсорів незаконно виготовила особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, який вона незаконно зберігала без мети збуту.

19 лютого 2011 року працівниками міліція за місцем проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, вагою 0, 131 г.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_5 у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступені тяжкості злочинів та особі засудженої внаслідок м'якості з направленням справи на новий судовий розгляд, оскільки вважає відсутніми підстави для застосування щодо ОСОБА_5 ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на часткове підтримання касаційної скарги, яка просила скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, за які її засуджено, підтверджується доказами, дослідженими судом у порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, і в касаційній скарзі прокурора не заперечується. Дії засудженої правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311 КК України.

Доводи касаційної скарги про безпідставність звільнення засудженої ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням не можна визнати обґрунтованими.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Рішення суду в частині призначеного ОСОБА_5 покарання мотивовано відповідно до вимог ст. 65 КК України і є правильним.

Так, при призначенні покарання засудженій суд обґрунтовано врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу засудженої, яка позитивно характеризувалася за місцем проживання, стан її здоров'я.

Крім того, засуджена повністю визнала вину, має на утриманні двох дітей, що визнано судом пом'якшуючими покарання обставинами. Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Із урахуванням наведеного, суд прийняв правильне рішення про можливість виправлення засудженої без відбування покарання у виді позбавлення волі та звільнив її від відбування цього покарання з випробуванням з іспитовим строком.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що призначене засудженій покарання із застосуванням ст. 75 КК України відповідає вимогам ст. 65 КК України, є справедливим та достатнім, а тому відсутні підстави для скасування судових рішень внаслідок м'якості призначеного ОСОБА_5 покарання, як про це ставить питання у касаційній скарзі прокурор.

Апеляційним судом при перевірці даної кримінальної справи в апеляційному порядку прийнято правильне рішення. Свої висновки, із якими погоджується колегія суддів, із цього питання суд належним чином умотивував. Вони підтверджені доказами, які суд апеляційної інстанції ретельно перевірив і належним чином оцінив.

Істотних порушень органами досудового слідства чи судами норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 розділу XI «Перехідних положень» КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 17 липня 2012 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.