Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги ОСОБА_6 на постанову Приморського районного суду м. Одеси та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом ОСОБА_4

до відповідача Приморської районної адміністрації Одеської міської ради

з участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору : ОСОБА_3, ОСОБА_6

про визнання недійсними розпоряджень, -

19.04.2006 р. ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про визнання недійсними та скасування розпоряджень (рішень) Приморської районної адміністрації Одеської міської ради. Свої вимоги позивач мотивувала тим, що даними рішеннями відчужено нежитлові приміщення на користь третіх осіб без її згоди. Вважаючи, що вказаними діями порушуються її права співвласника приміщень, позивач просила задовольнити позов.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 13.12.2012 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2014 р., позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про задоволення позову.

У своїх запереченнях позивач вважає рішення судів законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є власником 497/1000 частини кв. 2 та кв. 6 буд. 4а, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є власниками квартир № 1, 3, 3а, 4, 4а, 5 в цьому ж будинку.

З 28.03.2003 р. по 16.06.2004 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_6 були отримані у власність горище та підвал у зазначеному будинку на підставі розпоряджень Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про відчуження нежилих приміщень згаданого будинку.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції, а апеляційний суд, погодившись з ним, виходили з того, що відповідач протиправно передав нежилі приміщення багатоквартирного будинку у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_6, тим самим позбавивши інших власників квартир права власності на спірні приміщення.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків є власниками допоміжних приміщень будинку, технічного устаткування, елементів зовнішнього впорядкування і зобов'язані брати участь в загальних витратах, пов'язаних із утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки в майні будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки в майні будинку; допоміжні приміщення (кладові, сараї)) передаються у власність квартиронаймачам безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Згідно до пункту 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та Законами України.

Приймаючи розпорядження про передачу у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_6 нежилих приміщень, райадміністрація вийшла за межі своїх повноважень, втрутилась у питання, які знаходяться у виключній компетенції всіх власників квартир багатоповерхового будинку, та фактично позбавила позивача права власності на допоміжні приміщення будівлі.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 13.12.2012 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2014 р. - без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235- 244 КАС України.