Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф., суддів Швеця В.А., Квасневської Н.Д.,за участю прокурора Гошовської Ю.М.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 січня 2013 року справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 07 грудня 2011 року щодо ОСОБА_5

Вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 жовтня 2011 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше не судиму,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки. На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців з покладенням на неї виконання обов'язків, передбачених п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_5 визнана винною у тому, що 03 грудня 2009 року, о 08 годині 40 хвилин, в приміщенні офісу, належного адвокату ОСОБА_6, що за адресою АДРЕСА_1, вона, погрожуючи застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, шляхом вільного доступу, відкрито викрала належне ОСОБА_6 опудало яструба, вартістю 500 гривень.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 07 грудня 2011 року вирок суду першої інстанції скасовано та кримінальну справу відносно ОСОБА_5 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України, за відсутністю в її діях складу злочину.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і справу направити на новий апеляційний розгляд з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону. В обґрунтування своїх вимог наводить доводи, якими не погоджується з оцінкою апеляційним судом доказів по справі, що призвело до прийняття, на думку прокурора, передчасного рішення про закриття кримінальної справи за відсутністю в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і вважає неправильним висновок апеляційного суду про те, що в діях останньої вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 186 КУпАП. Вказує, що апеляційний суд не вмотивував належним чином свій висновок про те, що спричинена ОСОБА_6 шкода є незначною, оскільки значність заподіяної шкоди, на його думку, є оціночним поняттям і вирішується в кожному випадку окремо.

В запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_5, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали апеляційного суду, просить її залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка вважала, що ухвалу апеляційного суду слід залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги і заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 67 КПК України від 28.12.1960 року (в редакції закону від 18.09.2012 року) оцінка доказів є виключно компетенцією суду, який постановив вирок чи ухвалу. Колегія суддів встановила, що суд апеляційної інстанції, дотримавшись вимог цієї норми закону та належним чином перевіривши всі докази по справі, обґрунтовано прийняв рішення про необхідність закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_5 за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Як видно з ухвали, суд, встановивши, що дії ОСОБА_5 були направлені не на незаконне збагачення, а на те, щоб ОСОБА_6 повернув її сім'ї гроші, які вони заплатили йому, як адвокату, за юридичні послуги, що на її думку, були надані неякісно, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у ОСОБА_5 корисливого мотиву.

Оскільки суб'єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України характеризується наявністю у винної особи прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом, апеляційний суд прийняв правильне рішення про необхідність закриття кримінальної справи з наведених вище підстав.

Крім того, встановивши, що розмір шкоди, спричиненої адвокату ОСОБА_6, в даному випадку, з огляду на конкретні обставини справи, не вважається значним, апеляційний суд вмотивовано прийшов до висновку про те, що в діях ОСОБА_5, вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 186 КУпАП.

З наведеними висновками суду апеляційної інстанції погоджується і колегія суддів та вважає ухвалу апеляційного суду з наведеними в ній висновками обґрунтованою.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дотримався вимог закону при закритті кримінальної справи щодо ОСОБА_5 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України від 28.12.1960 року (в редакції закону від 18.09.2012 року). Отже підстав, передбачених ст. 398 КПК України від 28.12.1960 року (в редакції закону від 18.09.2012 року) для скасування оскаржуваного судового рішення та задоволення касаційної скарги прокурора колегією суддів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 Кримінально - процесуального кодексу України від 28.12.1960 року (в редакції закону від 18.09.2012 року) та п. п. 11, 15 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) від 13 квітня 2012 року, колегія суддів,

касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 07 грудня 2011 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.