5-134км13 Про грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, а також умисне заподіяння тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості - 24.01.2013 Прийняття

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 січня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2012 року щодо ОСОБА_5

Вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2012 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки з покладенням на нього виконання обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

У вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України ОСОБА_5 виправдано у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Стягнуто судові витрати та вирішено долю речових доказів по справі.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2012 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він, 21 липня 2011 року, о 07 годині, в АДРЕСА_1, заподіяв ОСОБА_6 тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався у тому, що 17 липня 2011 року, о 02 годині, в смт. Калинівка, на вул. Залізничній, Васильківського району, він, грубо порушивши громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, здійснив кілька пострілів з револьвера «Корнет - С» у ОСОБА_6, в результаті чого заподіяв останньому тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї прокурор просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок м'якості. Не погоджується з висновком суду про відсутність у діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та вважає вирок суду в цій частині таким, що не відповідає вимогам ст. 334 КПК України від 28.12.1960 року (в редакції закону від 18.09.2012 року). Невмотивованим, на думку прокурора, є вирок суду і в частині призначеного засудженому покарання та застосування до нього ст. 75 КК України.

Крім того, вказує, що в порушення вимог ст. 338 КПК України від 28.12.1960 року (в редакції закону від 18.09.2012 року), судом неправильно визначено строк відбування ОСОБА_5 покарання, оскільки не зараховано строк його перебування під вартою.

Також, прокурор зазначає, що апеляційний суд, всупереч ст. 377 КПК України від 28.12.1960 року (в редакції закону від 18.09.2012 року), залишаючи апеляцію прокурора без задоволення, належним чином не вмотивував свою ухвалу та не спростував всіх доводів його апеляції.

В запереченнях на касаційну скаргу засуджений ОСОБА_5, посилаючись на необґрунтованість, на його думку, доводів касаційної скарги, просить її залишити без задоволення, а вирок та ухвалу судів - без зміни.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу і вважав, що судові рішення необхідно скасувати лише в частині призначеного покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвала апеляційного суду за своїм змістом має відповідати вимогам ст. 377 КПК України від 28.12.1960 року (в редакції закону від 18.09.2012 року). Зокрема, в ній зазначається зміст вироку, особа, яка подала апеляцію, суть апеляції, короткий зміст пояснень осіб, які брали участь у засіданні та докладні результати розгляду справи, з наведенням підстав прийнятого судом рішення. Викладаючи суть апеляції, суд має стисло та зрозуміло перелічити всі доводи, що містяться в скаргах та запереченнях на них, після чого ці доводи мають бути проаналізовані судом та жоден з них не повинен залишатися без відповіді.

Колегія суддів звертає увагу на те, що доводи касаційної скарги з доповненнями прокурора, є аналогічними доводам, викладеним у його апеляції, на які судом апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст. 377 КПК України від 28.12.1960 року (в редакції закону від 18.09.2012 року), дано вичерпні та вмотивовані відповіді.

З наведеними в ухвалі висновками апеляційного суду щодо законності та обґрунтованості вироку суду, в тому числі і в частині виправдання ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 296 КК України, погоджується і суд касаційної інстанції.

Покарання, призначене ОСОБА_5 є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Воно відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України. Колегія суддів вважає, що переконливих доводів про необхідність призначення ОСОБА_5 більш суворого покарання у касаційній скарзі прокурора не наведено, в зв'язку з чим вважати його занадто м'яким підстав не вбачається, як і не вбачається підстав вважати застосування до ОСОБА_5 ст. 75 КК України неправильним застосуванням кримінального закону.

Посилання касаційної скарги про неправильне визначення судом строку відбування ОСОБА_5 покарання також є безпідставними, оскільки засудженого звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, що не передбачає можливості тримання такої особи під вартою.

Таким чином, істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону, у справі колегією суддів не встановлено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги прокурора немає.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 Кримінально - процесуального кодексу України від 28.12.1960 року (в редакції закону від 18.09.2012 року) та п. п. 11, 15 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) від 13 квітня 2012 року, колегія суддів,

касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2012 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.