Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Єлфімова О.В.,суддів:за участю прокурора Пузиревського Є.Б., Сахна Р.І., Сорокіної О.А.,розглянула в судовому засіданні 22 січня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Жовківського районного суду Львівської області від 26 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 16 березня 2012 року.

Зазначеним вироком, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду,

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

ОСОБА_5 визнано винним в тому, що він 2 травня 2011 року, біля 22:00, керуючи автомобілем марки «Опель-Астра», рухаючись по автодорозі Львів-Рава-Руська в напрямку смт. Рава-Руська Жовківського району Львівської області, в порушення п.п. 1.2, 1.5, 1.10, 2.3Б, 12.2, 12.3 Правил безпеки дорожнього руху України (1306-2001-п) , проявив неуважність до оточуючої обстановки та її змін, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб пропустити пішохода ОСОБА_6, який в стані алкогольного сп'яніння вийшов на проїзну частину автодороги і став переходити дорогу, внаслідок чого здійснив наїзд на останнього, який від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці події.

У касаційній скарзі прокурор просив рішення судів скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказував на безпідставність застосування судом при призначенні покарання засудженому положень ст. 75 КК України та не застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину при обставинах, викладених у вироку, по суті не оспорюється і підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку та досліджених судом, яким дана належна оцінка.

Дії засудженого за ч. 2 ст. 286 КК України кваліфіковані правильно, що також не оспорюється у касаційній скарзі.

Посилання прокурора на м'якість призначеного ОСОБА_5 покарання та необґрунтованість застосування щодо нього ст. 75 КК України є непереконливим.

Як убачається зі змісту вироку, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України урахував як тяжкість вчиненого злочину, так і дані про особу засудженого, який щиро розкаявся у скоєному, позитивно характеризується, частково відшкодував потерпілим заподіяну шкоду.

За таких обставин суд обґрунтовано призначив ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі за ч. 2 ст. 286 КК України та, дійшовши висновку про можливість його виправлення без відбування покарання, застосував ст. 75 КК України. Отже, таке рішення відповідає вимогам закону. Призначене ОСОБА_5 покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Доводи прокурора про те, що суд без достатніх мотивів не застосував до ОСОБА_5 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, на думку колегії суддів, є безпідставними.

З вироку суду вбачається, що суд, беручи до уваги характер вчиненого злочину, дані, які характеризують особу винного, фактичні обставини скоєння злочину, причини й умови, що сприяли його вчиненню, думку представника потерпілої ОСОБА_7 щодо необрання засудженому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами (а.с. 259), а також враховуючи, що додаткове покарання за ч. 2 ст. 286 КК України є альтернативним, обґрунтовано дійшов висновку про можливість не застосовувати його щодо ОСОБА_5

Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій за м'якістю призначеного ОСОБА_5 покарання не вбачається.

Враховуючи, що кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень кримінально-процесуального закону не допущено, касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК (4651-17) , колегія суддів

Вирок Жовківського районного суду Львівської області від 26 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 16 березня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.