Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого-суддіЗубара В.В., суддів Матієк Т.В., Марчук Н.О., за участю прокурора Таргонія О.В., скаржника ОСОБА_5,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 січня 2013 року матеріали справи за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді матеріалів справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 20 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 02 квітня 2012 року.
Постановою прокурора Іванівського району Одеської області від 02 березня 2010 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. У постанові зазначено, що після закінчення 31 березня 2006 року договору оренди землі між ВАТ Іванівське РТП та Петрівською сільською радою у ОСОБА_5, який був головою правління ВАТ, виник умисел на незаконне використання землі несільськогосподарського призначення. Починаючи з цього дня по 02 березня 2010 року у порушення вимог законів підприємство використовувало земельну ділянку площею 5,47 га у смт. Петрівка без оформлення договору оренди та плати за її використання. Такими діями голови правління ВАТ Іванівське РТП ОСОБА_5 державному бюджету було спричинено збитки на загальну суму 369 565,06 грн.
Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 20 лютого 2012 року задоволено частково скаргу ОСОБА_5 та скасовано постанову прокурора від 02 березня 2010 року. В обґрунтування свого висновку суд послався на те, що заява, яка фактично була приводом до порушення справи, одержана з порушенням вимог процесуального закону, а також зазначив про відсутність підстав до порушення справи.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 02 квітня 2012 року апеляцію прокурора залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. Зазначає, що при порушенні кримінальної справи були наявні усі законні приводи та підстави до її порушення, крім того суд у порушення вимог закону вдався до оцінки доказів у справі.
На касаційну скаргу надійшло заперечення від ОСОБА_5, у якому останній просив залишити судові рішення без зміни.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, ОСОБА_5, який заперечував проти задоволення скарги, розглянувши матеріали справи та обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до вимог ч. 15 ст. 236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Як убачається зі змісту постанови місцевого суду, в обґрунтуванні свого рішення про скасування постанови прокурора про порушення кримінальної справи суд вказав на те, що приводом до порушення справи стала заява селищного голови, яка оформлена з порушенням вимог ст. 95 КПК України.
Разом із тим, як встановлено з матеріалів справи, безпосереднім приводом до порушення кримінальної справи було виявлення прокурором ознак злочину при проведенні перевірок щодо законності користування земельними ділянками на території Петрівської сільської ради. Отже, висновок суду про те, що справу було порушено на підставі заяви селищного голови, яка оформлена з порушенням вимог закону, не відповідає матеріалам справи.
Крім того, суд зазначив, що акт ревізії фінансово-господарської діяльності Петрівської селищної ради від 08 травня 2008 року не може бути підставою до порушення кримінальної справи, оскільки він стосується порушень, виявлених під час здійснення фінансово-господарської діяльності селищної ради, а не ВАТ Іванівське РТП.
З таким висновком колегія суддів погодитися не може, оскільки саме даним актом ревізії було встановлено відсутність договору оренди між Петрівською сільрадою та ВАТ Іванівське РТП, а також факт несплати орендної плати останнім. Наведені в акті ревізії факти підтвердилися проведеною 09 грудня 2009 року ревізією фінансово-господарської діяльності Петрівської селищної ради, поясненнями осіб, листами селищної ради та розрахунками, які підтверджували борг підприємства, а також іншими зібраними матеріалами справи.
Отже, висновки суду про відсутність підстав до порушення кримінальної справи слід вважати передчасними, зробленими без урахування наявних матеріалів справи і з'ясування законності джерел їх отримання та наявності у цих матеріалах даних, які стали підставами до порушення кримінальної справи.
Крім того, суд у порушення вимог ст. 236-8 КПК України вдався до оцінки доказів у справі, наперед визначивши, що між Петрівською селищною радою та ВАТ Іванівське РТП існує спір, що носить господарсько-правовий характер та підлягає вирішенню в рамках господарського законодавства.
При цьому суд, пославшись на відсутність у матеріалах справи визначення прокурором суми завданих протиправними діями збитків, не врахував того, що це питання може бути з'ясовано лише у процесі проведення досудового слідства в рамках порушеної кримінальної справи.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що постанова місцевого суду є немотивованою, передчасною, винесена з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та підлягає у зв'язку із цим скасуванню.
Апеляційний суд при розгляді матеріалів справи не перевірив належним чином усіх доводів, що були наведені в апеляції прокурора, не усунув недоліків, допущених судом першої інстанції, а тому висновки цього суду про законність постанови місцевого суду є необґрунтованими.
Виходячи з того, що постанова місцевого суду та ухвала апеляційного суду постановлені з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, вони підлягають скасуванню, а матеріали справи - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно врахувати наведене та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (4651-17) ,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді матеріалів справи судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.
Постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 20 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 02 квітня 2012 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
С у д д і: В.В. Зубар Т.В. Матієк Н.О. Марчук