Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Єлфімова О.В.,суддів:Пузиревського Є.Б., Сахна Р.І.,за участю прокурора Саленка І.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 22 січня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 на вирок Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 10 квітня 2012 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8,

Вироком Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2011 року засуджено:

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, неодноразово судимого,

останній раз вироком Керченського

міського суду Автономної Республіки Крим від

27 квітня 2009 року за ч. 2 ст. 190 КК України

на 2 роки позбавлення волі, звільненого

15 жовтня 2010 року умовно-достроково строком

на 6 місяців 20 днів,

за ч. 2 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, не судимого,

за ч. 2 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

громадянина України, не судимого,

за ст. 198 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ст. 76 КК України.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 10 квітня 2012 року вирок щодо ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_8 залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_8 засуджено за вчинення злочинів за наступних обставин.

Так, приблизно о 1 годині 29 липня 2011 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою в парку культури і відпочинку «Молодіжний» по вул. Орджонікідзе в м. Керчі напали на ОСОБА_9, застосував насильство небезпечне для життя і здоров'я останнього. При цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 нанесли потерпілому удари в різні частини тіла, заподіявши тілесні ушкодження середньої тяжкості, і заволоділи майном потерпілого на загальну суму 31300 грн. 99 коп.

Близько 2 години того ж дня ОСОБА_8, знаючи, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в результаті розбійного нападу на ОСОБА_9 заволоділи грошовими коштами останнього, отримав в дар від ОСОБА_7 частину викрадених коштів в сумі 310 доларів США, із яких частину збув шляхом обміну невстановленій особі, а частину залишив собі до вилучення їх працівниками міліції.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5, посилаючись на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи щодо ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_8 на нове розслідування. При цьому зазначає, що вирок суду ґрунтується на суперечливих і недопустимих доказах, ОСОБА_6 цей злочин не вчиняв, а тілесні ушкодження наніс потерпілому, захищаючи ОСОБА_7

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються детально наведеними у вироку доказами, які суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив, правильно оцінив.

Доводи захисника ОСОБА_5 про недоведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, є безпідставними.

Так винуватість засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 підтверджується показаннями ОСОБА_8, показаннями потерпілого ОСОБА_9 даними на досудовому слідстві, показаннями свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, даними протоколу відтворення обстановки і обставин події за участю потерпілого ОСОБА_9, протоколів пред'явлення особи для впізнання, протоколу добровільної видачі ОСОБА_8 грошей, висновку судово-медичної експертизи, протоколу явки з повинною ОСОБА_7, протоколу огляду ОСОБА_7, протоколу огляду місця події та іншими доказами у справі.

Вказані докази узгоджуються між собою, відповідають матеріалам справи і повністю спростовують доводи захисника в касаційній скарзі про недоведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за який його засуджено, а також про відсутність між ОСОБА_6 і ОСОБА_7 попередньої змови на скоєння злочину.

Дії ОСОБА_7, ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 187 КК України і ОСОБА_8 за 198 КК України (2341-14) кваліфіковані вірно.

Призначаючи покарання ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, дані про особи винних: ОСОБА_6, який неодноразово судимий, характеризується негативно, ОСОБА_7, що характеризується задовільно, ОСОБА_8, який позитивно характеризується, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, наявність обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_6 і ОСОБА_7 - вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення засудженим покарання в межах санкції частин статей, за якими вони визнані винними, а щодо ОСОБА_8 і про можливість звільнення його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Розглядаючи справу за апеляціями засудженого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6, на підставі детального вивчення матеріалів справи апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про правильне встановлення місцевим судом фактичних обставин справи, доведеність винності засудженого у вчиненні інкримінованих йому злочинів та правильність кваліфікації їх дій, а також вказав на докази, які спростовують доводи апеляцій. При цьому, суд обґрунтовано залишив без задоволення подані апеляції.

Ухвала апеляційного суду є достатньо мотивованою та в повній мірі відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були підставою для зміни чи скасування судових рішень по справі, не встановлено.

Керуючись п.п. 11, 15 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (4651-17) та ст.ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, колегія суддів

Вирок Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 10 квітня 2012 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.