Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О., суддів:Пузиревського Є.Б., Єлфімова О.В., за участю прокурора Міщенко Т.М.,захисника ОСОБА_5, законних представників неповнолітніх засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7,потерпілої ОСОБА_8,засуджених ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 22 січня 2013 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисників ОСОБА_12, ОСОБА_13, законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_7, потерпілої ОСОБА_8, засуджених ОСОБА_9, ОСОБА_11 на вирок Апеляційного суду Харківської області від 19 січня 2012 року щодо ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11,

Вироком Апеляційного суду Харківської області від 19 січня 2012 року засуджено:

ОСОБА_9,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше судимого

вироком Куп'янського міськрайонного суду

Харківської області від 15.01.2008 року

за ч. 3 ст. 185 КК України

на 2 роки позбавлення волі з випробуванням

з іспитовим строком 1 рік,

за п.п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 13 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_9 призначено остаточне покарання у виді 13 років 6 місяців позбавлення волі;

ОСОБА_10,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, раніше судимого

вироком Куп'янського міськрайонного суду

Харківської області від 24.12.2007 року

за ч. 2 ст. 296 КК України

на 1 рік позбавлення волі з випробуванням

з іспитовим строком 1 рік,

за п.п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 11 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_10 призначено остаточне покарання у виді 11 років 6 місяців позбавлення волі;

ОСОБА_11,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

громадянина України, не судимого,

за п.п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 10 років 6 місяців позбавлення волі.

Згідно з вироком суду ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 визнано винними і засуджено за те, що вони в стані алкогольного сп'яніння, використовуючи малозначний привід, а саме зверхність ОСОБА_14 в період спільного навчання в школі, зневажаючи загальноприйняті норми моралі, за попередньою змовою із хуліганських мотивів вчинили умисне вбивство останньої за таких обставин.

Близько 1 години ночі 30 листопада 2008 року в приміщенні гуртожитку локомотивного депо станції Куп'янськ по АДРЕСА_1 ОСОБА_9 наніс потерпілій ОСОБА_14 два удари ножем в голову, а потім, поваливши її на підлогу, продовжив наносити удари ножем в живіт і голову.

Після чого, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 теж почали наносити потерпілій удари по різним частинам тіла. Вважаючи, що виконали всі дії, направлені на позбавлення життя ОСОБА_14, засуджені залишили місце скоєння злочину.

В результаті вказаних дій ОСОБА_14 отримала множинні тілесні ушкодження та була доставлена до лікарні, де ІНФОРМАЦІЯ_4 померла.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_12, посилаючись на неповноту та однобічність судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, ставить питання про скасування вироку, закриття провадження у справі та виправдання підсудного ОСОБА_10 Крім того, зазначає, що вирок суду ґрунтується лише на зізнавальних показаннях засуджених, даних ними під час досудового слідства через застосування до них недозволених методів слідства.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_13, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, ставить питання про скасування вироку суду щодо ОСОБА_11 та закриття провадження у справі. Вказує, що суд не надав оцінки показанням свідків, які стверджували, що ОСОБА_11 на час вчинення злочину знаходився в іншому місці.

У касаційній скарзі з доповненнями законний представник неповнолітнього засудженого ОСОБА_7, посилаючись на однобічність і неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушує питання про скасування вироку суду і направлення справи на нове розслідування. Вказує, що не були перевірені свідчення, згідно яких її син на місці вчинення злочину не був, а вирок суду ґрунтується лише на зізнавальних показаннях засуджених, отриманих внаслідок недозволених методів слідства.

У касаційній скарзі з доповненнями потерпіла ОСОБА_8 ставить питання про скасування вироку суду і направлення справи на додаткове розслідування. Вважає, що засуджені не вбивали її доньку.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_9 ставить питання про скасування вироку суду та направлення справи на нове розслідування. При цьому вказує, що органами досудового слідства до нього застосовувалися недозволені методи слідства, а також про те, що у нього відсутній мотив вчинення даного злочину.

У касаційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_11, посилаючись на однобічність судового слідства, неправильне застосування кримінального закону, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, ставить питання про скасування вироку суду та закриття справи за недоведеністю. В доповненнях до касаційної скарги засуджений вказує на необхідність скасування вироку суду і направлення справи на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідача, пояснення засуджених ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, захисника ОСОБА_5, законних представників неповнолітніх засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_6, потерпілої ОСОБА_8 на підтримання касаційних скарг, прокурора, який заперечував проти їх задоволення, перевіривши матеріали справи і обговоривши наведені доводи, колегія суддів приходить до висновку, що подані касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_14 із хуліганських мотивів за попередньою змовою групою осіб відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наявними у вироку доказами, які суд всебічно, повно й об'єктивно дослідив, правильно оцінив.

Доводи засуджених, їхніх захисників та законних представників і потерпілої про те, що вирок суду є незаконним, необґрунтованим та ґрунтується лише на зізнавальних показаннях засуджених, даних на досудовому слідстві, є безпідставними.

Так, суд правильно послався на показання засуджених ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які вони неодноразово давали на досудовому слідстві в явках з повинною, а також під час допиту в якості підозрюваних та при відтворенні обстановки і обставин події, про те, що 29 листопада 2008 року на дискотеці за пропозицією ОСОБА_9 вони вирішили зґвалтувати ОСОБА_14, а якщо вона їх впізнає, то вбити. Взявши з собою ножі, вони пішли до гуртожитку, де проживала потерпіла, і після її повернення ОСОБА_9 наніс їй удари ножем в різні частини тіла, а потім за вказівкою останнього ОСОБА_10 і ОСОБА_11 також нанесли їй удари ножами. Після цього вони забрали сумочку потерпілої, в якій знаходився мобільний телефон «Нокіа».

Вказані показання засуджених отримані органами досудового слідства з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, за участю їх захисників та повністю узгоджуються з іншими доказами по справі.

Так, винуватість засуджених у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_14 підтверджується: показаннями свідків ОСОБА_15 і ОСОБА_16 про те, що ОСОБА_10 і ОСОБА_11 приходили до них після вбивства дівчинки і пропонували купити мобільний телефон «Нокіа»; показаннями свідка ОСОБА_17, про те, що ОСОБА_18 пропонував купити мобільний телефон «Нокіа», на що він відмовився, а пізніше ОСОБА_10 і ОСОБА_11 погрожували йому, щоб він нічого не розповідав працівникам міліції; показаннями свідків ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, які були понятими при проведенні відтворення обстановки та обставин події і пояснили, що підозрювані добровільно і детально розповідали як вчиняли вбивство; показаннями свідка ОСОБА_18, який пояснив, що приблизно в листопаді-грудні 2008 року у нього проживали ОСОБА_9 і ОСОБА_10, котрі однієї ночі прийшли додому пізніше, при цьому останній попросив умитися, оскільки обличчя в нього було в крові, руки теж були забруднені; даними протоколу відтворення обстановки і обставин події з ОСОБА_10 під час якого було вилучено мобільний телефон «Нокіа», що засуджені викинули після скоєння вбивства; даними протоколів очних ставок між свідком ОСОБА_15 і ОСОБА_10, ОСОБА_11; даними огляду місця події, під час якого в лісі був виявлений ніж; даними висновку медико-криміналістичної експертизи, згідно з якою рани на одязі та тілі потерпілої могли бути нанесені цим ножем; даними висновку судово-медичної експертизи про причину смерті неповнолітньої ОСОБА_14; даними висновків додаткових судово-медичної та медико-криміналістичної експертиз, відповідно до яких показання ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11, дані ними при відтворенні обстановки і обставин події про механізм заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_14, в цілому не суперечать даним судово-медичної експертизи трупа. А також винуватість засуджених підтверджується іншими доказами у справі.

В подальшому ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 відмовилися від своїх показань і заявили, що не причетні до вчинення вбивства потерпілої, вказуючи, що не були в ту ніч на місці вчинення злочину.

Після ретельної перевірки суд обґрунтовано визнав достовірними та поклав в основу обвинувального вироку наведені показання ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11, надані під час досудового слідства і підтверджені іншими доказами у справі.

Тобто, проаналізувавши показання засуджених, суд дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11, стверджуючи про свою непричетність до вбивства ОСОБА_14, мають на меті уникнення відповідальності за фактично вчинене, оскільки показання про їх дії на місці події, у сукупності з іншими доказами, свідчать про те, що засуджені діяли спільно, узгоджено та з єдиним умислом, за попередньою змовою групою осіб умисно вбили ОСОБА_14 за обставин, зазначених у вироку.

Правильним є і висновок суду про вчинення ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 умисного вбивства з хуліганських мотивів, оскільки, як свідчать матеріали справи, засуджені використали малозначний привід для вбивства, так як вважали, що ОСОБА_14 зверхньо до них ставилася.

Твердження у касаційних скаргах про те, що на досудовому слідстві засуджені давали показання під фізичним примусом, внаслідок чого обмовили себе, є безпідставними. Ці твердження були предметом перевірки прокуратури Харківської області, за результатами якої Куп'янською міжрайонною прокуратурою Харківської області 27 травня 2010 року винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно застосування працівниками міліції Куп'янського МВ ГУ МВС України в Харківській області недозволених методів ведення слідства щодо ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 Вказана постанова засудженими та їх захисниками не оскаржувалась.

З цими висновками, наведеними в постанові від 27 травня 2010 року та у вироку суду, погоджується і колегія суддів.

Таким чином, по справі доведена винуватість засуджених у вчиненні даного злочину і судом правильно кваліфіковані дії ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 за п.п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Призначене засудженим ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для їх виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Також суд правильно призначив засудженим ОСОБА_9 і ОСОБА_10 покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законне і обґрунтоване рішення, а також підстав для скасування вироку суду і закриття справи або направлення справи на новий судовий розгляд чи нове розслідування, про що йдеться в касаційних скаргах, не встановлено.

Керуючись п.п. 11, 15 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (4651-17) та ст.ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, колегія суддів

Вирок Апеляційного суду Харківської області від 19 січня 2012 року щодо ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 залишити без зміни, а касаційні скарги захисників ОСОБА_12, ОСОБА_13, законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_7, потерпілої ОСОБА_8, засуджених ОСОБА_9, ОСОБА_11- без задоволення.