Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючої Григор'євої І.В.,суддів:Єленіної Ж.М., Щепоткіної В.В.,за участю прокурора Голюги В.В.,скаржника ОСОБА_5,захисника ОСОБА_6,

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 22 січня 2013 року матеріали справи за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 14 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 16 липня 2012 року,

22 березня 2012 року старший слідчий з ОВС СУ ДПС у Вінницькій області порушив кримінальну справу щодо директора ТОВ "Гервін" ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

У постанові зазначено, що ОСОБА_7, здійснюючи фінансово-господарську діяльність підприємства, у період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року шляхом завищення валових витрат унаслідок проведення безтоварних операцій з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" і ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп" умисно ухилився від сплати податку на прибуток підприємства за другий квартал 2009 року, четвертий квартал 2010 року, перший-другий квартали 2011 року на загальну суму 1 458 738 грн, а також шляхом завищення податкового кредиту по податку на додану вартість унаслідок проведення безтоварних операцій з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж" та ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп" умисно ухилився від сплати податку на додану вартість за червень 2009 року, серпень, листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року на загальну суму 1 176 389 грн, а всього ухилився від сплати податків (податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства) на загальну суму 2 635 127 грн, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Постановою місцевого суду задоволено скаргу ОСОБА_7, а зазначену вище постанову старшого слідчого скасовано.

Судом у постанові зазначено, що достатніх підстав для порушення цієї кримінальної справи в старшого слідчого не було.

Ухвалою апеляційного суду постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вищевказаних судових рішень і про направлення матеріалів судового провадження за скаргою ОСОБА_7 на постанову про порушення кримінальної справи на новий судовий розгляд. Даючи аналіз даним, що містяться в матеріалах, на підставі яких було порушено кримінальну справу, прокурор стверджує про наявність передбачених ст. 94 КПК України 1960 року приводів та підстав для її порушення, а також про дотримання вимог ст. 98 зазначеного Кодексу щодо порядку порушення справи. Вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень з розгляду зазначеної категорії справ, передбачені ст. 236-8 КПК України 1960 року. Крім того, прокурор зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, просить залишити скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу і просив судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, пояснення скаржника і його захисника, які просили залишити скаргу без задоволення, перевіривши матеріали справи № 212/8005/2012 за скаргою ОСОБА_7 на постанову про порушення кримінальної справи та матеріали № 12049004, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України 1960 року за наявності приводів та підстав, зазначених у ст. 94 цього ж Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи й підстави для порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа.

Підставами для порушення кримінальної справи слугують отримані відповідно до закону достатні дані про наявність ознак злочинного діяння та відсутність обставин, що виключають провадження у справі. Достатніми даними, що вказують на наявність таких ознак, вважається фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину, і в кожному конкретному випадку питання про достатність даних для порушення кримінальної справи вирішує особа, котра здійснює дізнання, слідчий, прокурор за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням сукупності відомостей, що містяться в початкових матеріалах.

Відповідно до ст. 236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен лише перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи. При цьому суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, що вирішуються ним при вирішенні справи по суті, та давати оцінку всебічності, повноті й об'єктивності проведення досудового слідства.

За ст. 56.22 ПК України оскарження податкового повідомлення-рішення може бути перешкодою лише для пред'явлення обвинувачення, а не для порушення справи, і лише у випадку, коли додатково не зібрано інших доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України.

Проте місцевий суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_7, вказаних вимог закону не дотримався.

Викладене підтверджується тим, що суд, скасовуючи постанову про порушення кримінальної справи, у своїй постанові послався на те, що орган досудового слідства не мав достатніх даних для порушення кримінальної справи у зв'язку з оскарженням податкових рішень-повідомлень до Вінницького окружного адміністративного суду, хоча само по собі оскарження рішення контролюючого органу не впливає на визначення приводів і підстав до порушення кримінальної справи. Оскарження до суду платником податків рішення податкового органу може бути перешкодою для пред'явлення особі обвинувачення в ухиленні від сплати податків до остаточного вирішення справи судом, а не для порушення кримінальної справи.

Також суд не взяв до уваги того, що на момент порушення кримінальної справи постанови вищезазначеного окружного адміністративного суду від 03 травня 2012 року не існувало, а також того, що оскарження повідомлень-рішень ДПІ не є перешкодою для порушення кримінальної справи, якщо є достатньо приводів та інших підстав для прийняття такого рішення.

Висновки суду про те, що: постанову про порушення кримінальної справи було винесено передчасно; в матеріалах перевірки відсутні відомості, які б давали можливість зробити висновок про наявність ознак злочину у діях ОСОБА_7; на момент порушення кримінальної справи у ТОВ "Гервін" жодних узгоджених зобов'язань перед бюджетом, які підприємство не сплатило або зобов'язане сплатити, не було та, що пояснення, які містяться в матеріалах перевірки, не мають юридичного підґрунтя, є неприпустимими при розгляді цієї категорії справ. Зазначені обставини мають уточнюватися під час розслідування та розгляду справи по суті.

За змістом кримінально-процесуального закону при порушенні кримінальної справи необхідними є достатні дані, які би свідчили про наявність окремих ознак складу злочину.

Посилання суду на те, що податковий орган не може повторно інкримінувати ТОВ "Гервін" порушення податкового законодавства, є неспроможними. В матеріалах справи за скаргою та в матеріалах перевірки відсутні відомості про те, що існує не скасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи або про відмову в її порушенні щодо ОСОБА_7

Таким чином, суд першої інстанції, скасовуючи вказану постанову, дійшов передчасного висновку про те, що з представлених документів не вбачається достатніх підстав до порушення кримінальної справи за ч. 3 ст. 212 КК України.

Отже, з огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що постанова місцевого суду підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону. А оскільки апеляційний суд при перегляді справи не усунув зазначених порушень, то скасуванню підлягає і його ухвала, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого місцевому суду необхідно, дотримуючись вимог ст. 236-8 КПК України, розглянути скаргу і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 394- 396 КПК 1960 року України, пунктами 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційне подання прокурора задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 14 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 16 липня 2012 року скасувати, а матеріали справи за скаргою ОСОБА_7 направити на новий судовий розгляд.