Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Зубара В.В.,

суддів: Марчук Н.О., Матієк Т.В.,

за участю прокурора Кравченко Є.С.,

розглянула в судовому засіданні 22 січня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Котовського міськрайонного суду Одеської області від 11 травня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 26 липня 2012 року.

Цим вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що

не має судимостей,

засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 2 місяці, за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 2 місяці;

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина

України, такого, що не має судимостей,

засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 2 місяці, за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 2 місяці.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без зміни.

Судові рішення щодо ОСОБА_3 в касаційному порядку не переглядаються.

За вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними та засуджено за те, що вони 26 грудня 2011 року, знаходячись на пероні залізничного вокзалу ст. Чубівка Котовського району Одеської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з хуліганських спонукань, нанесли ОСОБА_4 численні удари кулаками в область голови, а коли він упав, продовжили наносити йому удари ногами по голові, тулубу, руках, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Діяння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 намагався припинити ОСОБА_5, однак останні продовжили свої хуліганські діяння, після чого спільно вчинили його побиття. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, збивши ОСОБА_5 з ніг та не реагуючи на зауваження чергової по станції ОСОБА_6, яка вимагала припинити побиття потерпілих, нанесли потерпілому численні удари ногами в область голови та тулуба, спричинивши йому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить змінити судові рішення щодо свого підзахисного, застосувавши ст. 75 КК України. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд не мотивував свого рішення про неможливість звільнення засудження від відбування призначеного покарання, крім того, апеляційний суд не вирішив клопотання про передачу ОСОБА_7 на поруки трудовому колективу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора із запереченнями проти поданої скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому замовленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України (1960 року) підставами для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, на вирок суду адвокатом ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 було подано апеляцію (а.с. 233).

Місцевий суд, виконуючи вимоги ст. 351 КПК України (1960 року), надіслав учасникам процесу повідомлення про надходження апеляцій підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 240-245).

Прокурором, який брав участь у розгляді справи, подано заперечення на апеляцію адвоката ОСОБА_1, але в інтересах засудженого ОСОБА_2 (а.с. 256).

Під час апеляційного розгляду справи адвокатом ОСОБА_1 було надано ордер на здійснення захисту в суді апеляційної інстанції тільки щодо засудженого ОСОБА_2 (а.с. 270).

Разом із тим, апеляційний суд залишив поза увагою те, що апеляція адвоката ОСОБА_1 була подана в інтересах засудженого ОСОБА_3, та у тексті ухвали зазначив про розгляд апеляції захисника в інтересах обох засуджених - ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Натомість апеляція в інтересах ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутня.

За таких обставин ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_2 та в порядку ст. 395 КПК України (1960 року) щодо ОСОБА_3 постановлена з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді справи з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону апеляційному суду належить постановити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу захисника задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 26 липня 2012 року щодо ОСОБА_2 та в порядку ст. 395 КПК України (1960 року) щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.