Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Єлфімова О.В.,суддів: за участю прокурора Пузиревського Є.Б., Сахна Р.І., Матюшевої О.В., розглянула в судовому засіданні 22 січня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Сумської області на вирок Великописарівського районного суду Сумської області від 19 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 17 квітня 2012 року.

Вироком Великописарівського районного суду Сумської області від 19 січня 2012 року:

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості;

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина Російської Федерації, такого, що не має судимості,

виправдано за ч. 2 ст. 201 КК України за відсутністю в їх діях складу злочину. Провадження по кримінальній справі щодо них же за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 201 КК України закрито.

В ході судового слідства було встановлено, що ОСОБА_5, ОСОБА_6 та невстановлена особа, 14 липня 2011 року, діючи з корисливих мотивів за попередньою змовою між собою з метою переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем, на автомобілі «УАЗ-452Д» державний реєстраційний номер Ю6097ХА та двох автомобілях «УАЗ-3303» без реєстраційних номерів, з вантажем товару (ароматизатори, сигналізатори клювання, донки рибацькі, поплавці, риболовецькі сітки та інше) на загальну суму 656950 грн., рухаючись дорогою біля с. Попівка В.Писарівського району Сумської області в напрямку митного кордону з Російською Федерацією, були затримані співробітниками правоохоронних органів.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 17 квітня 2012 року вирок місцевого суду скасовано, а провадження по справі щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 закрито у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 201 КК України.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування судових рішень та закриття кримінальної справи на підставі Закону України від 15 листопада 2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» (4025-17) та ст. 5 КК України. Посилається на неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення судом кримінально-процесуального закону при постановленні виправдувального вироку. Вказує на невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 377 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка частково підтримала прокурора та просила скасувати судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Згідно ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є: істотне порушення кримінально-процесуального закону; неправильне застосування кримінального закону; невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» від 15 листопада 2011 року (4025-17) , визнано невинними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 201 КК України і виправдано за відсутністю в їх діях складу даного злочину. Провадження по справі щодо них за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 201 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України закрито.

У свою чергу апеляційний суд, скасовуючи вирок місцевого суду у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а саме виправдання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 201 КК України, а не за статтею обвинувачення - ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 201 КК України, погодився з висновком місцевого суду про необхідність виправдання останніх, за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 201 КК України .

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» від 15 листопада 2011 року (4025-17) , який набрав чинності з 18 січня 2012 року, діяння, скоєне ОСОБА_8 та ОСОБА_6 на момент винесення вироку виключено з Кримінального кодексу України (2341-14) .

Згідно ст. 58 Конституції України та ч. 1 ст. 5 КК України закон, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує відповідальність, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

На час розслідування кримінальної справи дії, передбачені ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 201 КК України, які було інкриміновано ОСОБА_8 та ОСОБА_6, вважались злочином і справу було направлено до суду.

Частиною 4 ст. 327 КПК України встановлено вичерпний перелік підстав для постановлення виправдувального вироку, а саме: коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

Водночас, переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, віднесено новим законом до категорії адміністративного проступку.

Відповідно до ст. 334 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред'явлене підсудному і визнане судом недоведеним, а також підстави і мотиви, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Суд першої інстанції, дослідивши докази у справі, погодився з висновком органу досудового слідства щодо доведеності вини ОСОБА_8 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину на час пред'явлення їм обвинувачення, тобто їх вина знайшла своє підтвердження, що є недопустимим при постановленні виправдувального вироку. Не звернув уваги на допущене судом першої інстанції неправильне застосування кримінального закону і апеляційний суд, натомість сам закрив провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України.

Враховуючи, що у даному випадку має місце декриміналізація вчинених ОСОБА_8 та ОСОБА_6 дій, вирок суду першої інстанції та ухала апеляційного суду підлягають скасуванню, а кримінальна справа - закриттю на підставі Закону України від 15 листопада 2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» та ст. 5 КК України.

Керуючись статтями 394- 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу заступника прокурора Сумської області задовольнити частково.

Вирок Великописарівського районного суду Сумської області від 19 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 17 квітня 2012 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати, а провадження у справі - закрити у зв'язку з декриміналізацією.