Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого-суддіЗубара В.В., суддів Матієк Т.В., Марчук Н.О., за участю прокурора Таргонія О.В.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 січня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 09 лютого 2012 року щодо нього.

Цим вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку терміном 2 роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 09 лютого 2012 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Як установив суд, ОСОБА_5 25 червня 2011 року приблизно об 11:45, керуючи автомобілем «DAOWOO TICO» та рухаючись по автодорозі Очаків - Миколаїв, порушив вимоги пунктів 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , не вибрав безпечну швидкість руху по частині дороги, що має ушкодження поверхні у виді ям та вибоїн, унаслідок чого втратив керування автомобілем, виїхав за межі проїжджої частини в кювет, де автомобіль перекинувся. У результаті ДТП пасажирка автомобіля ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, від яких настала її смерть, а пасажир ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про скасування судових рішень і направлення справи на додаткове розслідування внаслідок неправильного застосування судом кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, неповноти та неправильності досудового і судового слідства. Зазначає, що винними у ДТП є службові особи Служби автомобільних доріг Миколаївської області, внаслідок бездіяльності яких і сталася дана подія.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга засудженого підлягає задоволенню частково на таких підставах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України підставами для скасування вироку та ухвали є істотне порушення кримінально-процесуального закону. Згідно ст. 370 КПК України істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

Положеннями ч. 2 ст. 299 КПК України передбачено, що суд своєю постановою визначає обсяг доказів, які будуть досліджуватися та порядок їх дослідження.

Як убачається з протоколу судового засідання, суд визначив, що ним будуть досліджуватися докази у повному обсязі та встановив такий порядок їх досліджень: допитати підсудного потерпілого, представника потерпілого та свідків, після чого перейти до дослідження письмових матеріалів та матеріалів, що характеризують особу підсудного (а.с. 266, зворот).

Крім того, під час судового засідання 07 вересня 2011 року підсудним ОСОБА_5 було заявлено клопотання про призначення по справі автотехнічної експертизи. Суд, заслухавши думку учасників процесу, постановив відмовити у задоволенні цього клопотання з тих підстав, що питання про призначення такої експертизи слід вирішити після допиту експерта, який проводив автотехнічну експертизу, висновок якої міститься в матеріалах справи (а.с. 220).

Всупереч вимогам процесуального закону та визначеному порядку дослідження доказів, місцевий суд не дослідив у судовому засіданні висновок автотехнічної експертизи від 27 липня 2011 року, не допитав експерта, який проводив дану експертизу, а також не дав у вироку жодної оцінки цій експертизі. Таким чином, суд не дотримався вимог ч. 2 ст. 299 КПК України.

Наведене порушення вимог кримінально-процесуального закону перешкодило суду повно та всебічно розглянути справу і постановити обґрунтований вирок, а отже це є підставою для скасування вироку місцевого суду.

Суд апеляційної інстанції при розгляді даної справи наведеного порушення закону не усунув, а отже і ухвала цього суду також підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, у процесі якого слід розглянути справу з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, дослідити усі докази та дати їм у вироку відповідну оцінку. Інші доводи касаційної скарги ОСОБА_5 підлягають перевірці під час нового розгляду справи.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (4651-17) ,

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 09 лютого 2012 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.