Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С.С.,

суддів: Наставного В.В., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Волошиної Т.Г.,

розглянула в судовому засіданні 17 січня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Любомльського районного суду Волинської області від 31 травня 2012 року.

Вироком Любомльського районного суду Волинської області від 31 травня 2012 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого 14 листопада 2011 року Любомльським районним судом за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

засуджено:

за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі;

за ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст. 304 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань ОСОБА_1 визначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до визначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання призначеного за вироком Любомльського районного суду від 14 листопада 2011 року та остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області 1396 грн. судових витрат за проведення експертиз.

Вирішено питання речових доказів на підставі ст. 81 КПК України (в редакції 1960 р.).

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 25листопада 2011 року близько 3 години ночі в с. Берегкці Любомльського району Волинської області за попередньою змовою з особою, яка на момент скоєння злочину не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність, повторно, шляхом зриву навісного замка дверей, проник у погреб, належний ОСОБА_2, звідки таємно намагався викрасти продукти харчування на загальну суму 385 гривень. Однак свій намір довести до завершення не встиг, так як був виявлений господарем, і з місця події втік.

10 грудня 2011 року близько 17 години в с. Старовойтово Любомльського району біля магазину «Добробут» ОСОБА_1, повторно, таємно викрав велосипед марки «АІСТ» вартістю 150 гривень, належний ОСОБА_3.

12 грудня 2011 року близько 23 години в м. Любомль з під'їзду будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 повторно, таємно викрав велосипед марки «B'TWIN» вартістю 1000 гривень, який належить ОСОБА_4.

30 грудня 2011року близько 07 години ОСОБА_1 в с. Старовойтово Любомльського району від магазину «Добробут» шляхом вільного доступу повторно, таємно викрав велосипед марки «Україна» вартістю 120 гривень, який належав ОСОБА_5.

10 лютого 2012 року близько 24 години в с. Римачі Любомльського району ОСОБА_1 по вулиці Залізничній шляхом злому серцевини замка пасажирських дверей автомобіля марки «БМВ», номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6, проник в салон автомобіля, звідки, повторно, таємно викрав буксирувальний трос, старт-подовжувач живлення акумуляторів загальною вартістю 150 гривень.

24 січня 2012 року близько 21 години в АДРЕСА_2, ОСОБА_1, шляхом пошкодження вікна веранди проник в будинок ОСОБА_7, звідки, повторно, таємно викрав майно на загальну суму 5594 гривні 56 копійок.

10 лютого 2012 року близько 23 години 15 хвилин в АДРЕСА_3 ОСОБА_1 пошкодив замок у дверях магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3», який належить ОСОБА_8, проник до приміщення, звідки, повторно, таємно викрав майно на загальну суму 1340 гривень.

22 лютого 2012 року близько 23 години у АДРЕСА_2, шляхом злому пластикового листа віконної рами веранди, ОСОБА_1 проник в будинок ОСОБА_7, звідки повторно, таємно викрав майна загальною вартістю 1350 гривень.

Крім цього, 25 листопада 2011 року близько 03 години в с. Бережці Любомльського району, переслідуючи корисливу зацікавленість, ОСОБА_1 шляхом умовляння втягнув у злочинну діяльність малолітнього ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, достовірно знаючи про малолітній вік останнього, що виразилось у пропонуванні вчинити крадіжку продуктів харчування з погреба ОСОБА_2, на що малолітній ОСОБА_9 надав свою згоду та взяв участь у вчиненні крадіжки.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

У касаційній скарзі засуджений просить судові рішення скасувати, вказуючи на неправильне застосування кримінального закону, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину, особі засудженого і є явно несправедливим внаслідок суворості. Вказує на те, що суд без належних підстав визнав обставиною, що обтяжує його покарання вчинення злочину щодо особи похилого віку, текст вироку не відповідає вимогам ст. 335 КПК України, оскільки не містить резолютивної частини, копію вироку йому було вручено з порушенням встановленого законом триденного строку. При призначенні покарання не були належним чином враховані дані про його особу.

Іншими учасниками судові рішення не оскаржуються.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинів та правильність кваліфікації його дій ніким із учасників процесу не оспорюється.

Як убачається з оригіналу наявного в матеріалах справи вироку він містить вступну, мотивувальну та резолютивну частину і відповідає вимогам ст. ст. 333- 335 КПК України.

Доводи ОСОБА_1 про те, що копію вироку йому було вручено з порушенням, передбаченого законом строку, спростовується матеріалами справи (т.2 а.с.215), де міститься розписка ОСОБА_1 про отримання ним копії вироку 31 травня 2012 року.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, його особу, наявність по справі обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання. Враховуючи, що ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні кількох злочинів, передбачених різними статтями та частинами різних статей кримінального кодексу, а також ті обставини, що він раніше засуджувався за вчинення злочину, суд обґрунтовано призначив йому покарання із застосуванням ст. ст. 70, 71 КК України.

Підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_1 покарання колегія суддів не вбачає.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постановлений по справі вирок є законним та обґрунтованим і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, п.п.11,15 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів,-

Вирок Любомльського районного суду Волинської області від 31 травня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його касаційну скаргу, - без задоволення.