Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С.С.,

суддів: Наставного В.В., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Волошиної Т.Г.,

розглянула в судовому засіданні 17 січня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 13 липня 2012 року.

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 травня 2012 року:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше несудимого,

засуджено: за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 190 КК України на 3 роки позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що сприяв особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, а також ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які засуджені за даний злочин іншим вироком, заволодіти шляхом обману квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Так, 8 травня 2008 року особа, матеріали справи відносно якої виділено в окреме провадження, а також ОСОБА_2, ОСОБА_3, з відому ОСОБА_4, шляхом обману спонукали ОСОБА_5 підписати довіреність, якою уповноважили ОСОБА_1 розпоряджатися належною йому квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вартість якої на той час становила 115000 грн..

Продовжуючи свої злочинні дії, особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_2, ОСОБА_3, 19 травня 2008 року, пред'явивши викрадений у ОСОБА_5 договір купівлі-продажу квартири від 13 січня 2004 року уклали та посвідчили у приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_6 договір купівлі-продажу реєстровий номер № 3633, згідно з яким ОСОБА_1 на підставі довіреності, виданої ОСОБА_5, продав свою квартиру ОСОБА_7.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 13 липня 2012 року вирок районного суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор просить судові рішення скасувати, вказуючи на неправильне застосування кримінального закону, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину, особі засудженого внаслідок м'якості. Зокрема прокурор посилається на те, що в порушення вимог ст. 65 КК України суд при призначенні покарання ОСОБА_1 не врахував тяжкість та корисливий мотив, вчиненого ним злочину, відсутність обставин, що пом'якшують покарання і призначив йому покарання, яке є явно несправедливим внаслідок м'якості. Разом із тим, під час розгляду справи в апеляційному порядку колегія суддів не дала відповіді на доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі з цього приводу, а ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України

Іншими учасниками судові рішення не оскаржуються.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який частково підтримав касаційні скаргу і вважає, що вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд, обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочині та правильність кваліфікації його дій ніким із учасників процесу не оспорюється.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу, наявність по справі обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання. Зокрема судом було враховано те, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, має на утриманні вагітну дружину. Тому висновки суду про можливість призначення покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених ч.3 ст. 190 КК України є такими, що відповідають вимогам закону.

Під час розгляду справи в апеляційному суді колегія суддів дала відповіді на всі доводи, викладені в апеляційних скаргах, а ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України (в редакції 1960 р.).

За таких обставин колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України п.п.11,15 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів,-

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 13 липня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, - без задоволення.