Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Міщенка С.М.суддів: за участю прокурора захисниказасудженого Єлфімова О.В., Сахна Р.І., Сорокіної О.А., ОСОБА_5, ОСОБА_6,розглянула в судовому засіданні 15 січня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурор м. Києва на вирок Печерського районного суду м. Києва від 17 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 24 квітня 2012 року.

Зазначеним вироком, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 368 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Згідно вироку суду, ОСОБА_6 визнано винним в тому, що він, займаючи посаду заступника начальника управління - начальника відділу представництва Київради в адміністративних судах, представляючи інтереси Київради в Окружному адміністративному суді м. Києва у справі за позовом міського медично-виробничого підприємства «Профілактична дезінфекція» про визнання незаконним та скасування п. 2,3, п.п. 4.3, 4.4, п. 4 рішення Київської міської ради від 26 лютого 2010 року № 15/3453, 26 травня 2011 року отримав від представника вказаного підприємства ОСОБА_7 в якості хабара грошові кошти у сумі 1000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ становило 7983, 7 грн за сприяння у швидкому вирішенні Окружним адміністративним судом м. Києва зазначеного вище позову.

У касаційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону і невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказує на безпідставність призначення засудженому покарання із застосування ст. 75 КК України.

У запереченнях на касаційну скаргу засуджений ОСОБА_6 стверджує про необґрунтованість та безпідставність доводів скарги прокурора і просить залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка частково підтримала касаційну скаргу та просила скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу направити на новий апеляційний розгляд, думку засудженого та захисника, які заперечували проти задоволення скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину при обставинах, викладених у вироку, по суті не оспорюється і підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку та досліджених судом, яким дана належна оцінка.

Дії засудженого за ч. 2 ст. 368 КК України кваліфіковані правильно, що також не оспорюється у касаційній скарзі.

Посилання прокурора на м'якість призначеного ОСОБА_6 покарання та необґрунтованість застосування щодо нього ст. 75 КК України є непереконливим.

Як убачається зі вироку, суд призначив ОСОБА_6 покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України. При цьому урахував як тяжкість злочину, так і дані про особу засудженого, який раніше не судимий, щиро розкаявся у скоєному, позитивно характеризується, має на утриманні дитину 2010 року народження, а також його сімейне та матеріальне становище.

За таких обставин суд обґрунтовано призначив ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі та, дійшовши висновку про можливість його виправлення без відбування покарання, застосував ст. 75 КК України. Отже, таке рішення відповідає вимогам закону. Призначене ОСОБА_6 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для скасування вироку місцевого суду за м'якістю призначеного ОСОБА_6 покарання не вбачається.

Враховуючи, що кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень кримінально-процесуального закону не допущено, касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 394- 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК (4651-17) , колегія суддів

Вирок Печерського районного суду м. Києва від 17 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 24 квітня 2012 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу заступника прокурора м. Києва - без задоволення.