Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року,

У серпні 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим (далі - управління ПФУ) звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1568,40 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі управління ПФУ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову. Зокрема, зазначає про неврахування апеляційним судом наданих управлінням доказів направлення підприємцю вимоги про сплату боргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що у звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ФОП ОСОБА_4 самостійно нараховано суму страхових внесків за 2010 рік в розмірі 1742,80 грн.

У позовній заяві управління ПФУ зазначило про часткову сплату відповідачем страхових внесків у сумі 48 грн та 176,40 грн у складі єдиного податку за 2010 рік, з урахуванням чого сума заборгованості склала 1568,40 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно з частиною четвертою статті 25 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки в разі, якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги.

Встановивши, що вимога про сплату недоїмки позивачем не приймалась і платнику не направлялась, суди дійшли висновку про відсутність в управління ПФУ права на звернення до суду з цим позовом.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, в апеляційній скарзі управління ПФУ вказувало на надсилання відповідачу вимоги про сплату боргу (від 10.05.2011 р. № Ф-308 і від 05.09.2011 р. № Ф-1189) та додало до апеляційної скарги копії зазначених вимог.

Суд апеляційної скарги вказані докази не дослідив, доводи позивача не перевірив, у зв'язку з чим необґрунтовано погодився із судом першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Таким чином, неповне встановлення судом апеляційної інстанції фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, згідно із статтею 227 КАС України є підставою для скасування ухваленого ним судового рішення і направлення справи на новий апеляційний розгляд.

З урахуванням приписів статті 12 Закону України від 15.04.2014 р. № 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" в частині зміни територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, справа направляється на новий розгляд до Київського апеляційного адміністративного суду.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року, а справу направити на новий розгляд до Київського апеляційного адміністративного суду.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.