Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Зубара В.В., суддів:Щепоткіної В.В., Матієк Т.В.,за участю прокурора Волошиної Т.Г., розглянула в судовому засіданні у м. Києві 15 січня 2013 року справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Оріхівського районного суду Запорізької області від 26 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 05 березня 2012 року щодо ОСОБА_5

Вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 26 грудня 2011 року засуджено

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше неодноразово судиму, за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_5 частково приєднано невідбуте покарання за вироком Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 лютого 2011 року та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винною і засуджено за те, що вона 12 серпня 2011 року близько 15:00, перебуваючи в квартирі по АДРЕСА_1, повторно таємно викрала телевізор «LG-21SA3RG» вартістю 1032,95 грн, який належав потерпілій ОСОБА_6

15 серпня 2011 року близько 15:00 ОСОБА_5, перебуваючи в квартирі по АДРЕСА_1, повторно, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою таємно викрала чуже майно - газовий балон «пропан-бутан» ємкістю 50 л вартістю 182 грн та набір із шести кришталевих чарок вартістю 672 грн, яке належало потерпілій ОСОБА_6

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 05 березня 2012 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, а саме ст. 71 КК України при визначенні засудженій остаточного покарання, просить судові рішення щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказує, що вирок Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 лютого 2011 року був скасований ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 10 листопада 2011 року, а тому суд помилково призначив засудженій покарання за сукупністю з вказаним вироком.

До касаційної скарги прокурор надав доповнення, яке відповідно до вимог статей 390, 355 КПК України 1960 року не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, оскільки подане поза межами строку на касаційне оскарження та за своїм змістом тягне погіршення становища засудженої.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на часткову підтримку касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Подія злочинів, доведеність винності ОСОБА_5 у їх вчиненні, кримінально-правова оцінка діянь за ч. 2 ст. 185 КК України не перевірялись, оскільки законність і обґрунтованість судових рішень у цій частині не оскаржено.

Призначаючи ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України, суд з дотриманням вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є злочинами середньої тяжкості, особу винної, яка раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, маючи незняту і непогашену судимість за попередніми вироками, на шлях виправлення не стала та вчинила нові аналогічні злочини.

Проте при визначенні ОСОБА_5 остаточного покарання на підставі ст. 71 КК України за сукупністю з вироком Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 лютого 2011 року вимоги кримінального закону суд порушив.

З наданих прокуратурою документів вбачається, що ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 10 листопада 2011 року вирок Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 лютого 2011 року щодо ОСОБА_5 скасовано, а кримінальну справу направлено на новий судовий розгляд.

Вказані обставини залишились нез'ясованими судами першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, визначивши ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю з вироком Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 лютого 2011 року, який не набрав законної сили в результаті його скасування, суд неправильно застосував ст. 71 КК України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 398 КПК України підставою для зміни або скасування судових рішень у касаційному порядку є неправильне застосування кримінального закону.

З наданої прокурором копії вироку Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 червня 2012 року, який постановлений після скасування апеляційним судом попереднього вироку щодо ОСОБА_5, вбачається, що згідно цього вироку ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з урахуванням на підставі ч. 4 ст. 70 КК України покарання, призначеного вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 26 грудня 2011 року за ч. 2 ст. 185 КК України.

За таких обставин, доводи прокурора про необхідність скасування вироку та ухвали з направленням справи на новий судовий розгляд є безпідставними.

Натомість, оскаржувані судові рішення щодо ОСОБА_5 підлягають зміні, з виключенням з них рішення про визначення засудженій остаточного покарання на підставі ст. 71 КК України за сукупністю з вироком Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 лютого 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу «Перехідні положення» КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Оріхівського районного суду Запорізької області від 26 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 05 березня 2012 року щодо ОСОБА_5 змінити.

Виключити з вироку та ухвали рішення про призначення ОСОБА_5 покарання на підставі ст. 71 КК України за сукупністю з вироком Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 лютого 2011 року.