Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С.С.,

суддів Крижановського В.Я., Наставного В.В.,

за участю прокурора Опанасюка О.В.

розглянула в судовому засіданні 10 січня 2013 року в м. Києві матеріали справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 06 серпня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 10 вересня 2012 року за її скаргою на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 19 липня 2012 року.

19 липня 2012 року оперуповноважений СДСБЕЗ Первомайського РВ ГУМВСУ в Харківській області Сябро К.А. виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 ч.1 п. 11 КПК України 1960 року за заявою ОСОБА_1 щодо порушення її прав у сфері земельних відносин.

Постановою районного суду, залишеною без змін апеляційним судом, скаргу ОСОБА_1 на вказану постанову про відмову в порушенні кримінальної справи залишено без задоволення.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує на істотні порушення судами вимог кримінально-процесуального закону, просить скасувати вищезазначені судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд, зазначаючи, що про розгляд справи в суді першої інстанції її належним чином не повідомлено, а розгляд справи проведено з порушенням ст. 236-2 КПК України 1960 року.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про необґрунтованість доводів касаційної скарги, перевіривши матеріали судової справи, обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Доводи ОСОБА_1 у касаційній скарзі про те, що суди першої та апеляційної інстанцій зробили неправильні висновки про законність постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 19 липня 2012 року та відсутність обставин, передбачених ст. 6 ч.1 п.11 КПК України 1960 року, не ґрунтуються на вимогах закону і матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст. 236-2 КПК України 1960 року, розглянувши скаргу на постанову прокурора, слідчого, органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги ст. 99 цього Кодексу, або скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки, або залишає скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 99 ч.1 КПК України 1960 року прокурор, слідчий, орган дізнання своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи при відсутності підстав до її порушення.

Стаття 94 КПК України 1960 року передбачає, що справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Відповідно до вимог ст. 6 ч.1 п.11 КПК України 1960 року кримінальну справу не може бути порушено, а порушена підлягає закриттю, якщо про відмову в порушенні справи по тому ж факту є не скасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора.

Розглядаючи скаргу ОСОБА_1 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суд першої інстанції витребував і дослідив матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, встановив обставини, передбачені ст. 6 ч.1 п. 11 КПК України 1960 року, та залишив скаргу без задоволення, мотивувавши своє рішення належним чином. При цьому суд послався на не скасовану постанову органу дізнання від 11 лютого 2012 року за заявою ОСОБА_1 від 25 жовтня 2011 року щодо порушення її прав у сфері земельних відносин, якою було відмовлено в порушенні кримінальної справи у відношенні посадових осіб СТОВ «Преображенське» за ст.ст. 190, 197-1, 239, 254, 358 КК України за відсутністю в їх діях складу злочину.

Апеляційний суд, розглядаючи апеляцію ОСОБА_1 на постанову районного суду, перевірив її доводи, які за змістом аналогічні доводам касаційної скарги, і залишив її без задоволення, навівши в ухвалі докладні мотиви такого рішення, з яким погоджується і колегія суддів.

Доводи ОСОБА_1 про те, що її не було належним чином повідомлено про розгляд справи в суді першої інстанції є також безпідставними. З матеріалів справи вбачається, що 27 липня 2012 року ОСОБА_1 отримала повістку з Первомайського міськрайонного суду про необхідність її з'явлення до суду як заявника 03 серпня 2012 року і це засвідчено її підписом. (а.с. 15)

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставами для скасування або зміни постановлених у даній справі судових рішень, не виявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України (4651-17) , колегія суддів

постанову Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 06 серпня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 10 вересня 2012 року за скаргою ОСОБА_1 на постанову оперуповноваженого СДСБЕЗ Первомайського РВ ГУМВСУ в Харківській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 19 липня 2012 року залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.