Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф., суддів: Квасневської Н.Д., Литвинова О.М., за участю прокурора Голюги В.В., розглянула 10 січня 2013 року в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2012 року щодо нього.

Вироком Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 березня 2012 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого, останній раз вироком Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 4 лютого 2008 року за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України на 3 роки 10 місяців позбавлення волі, звільненого 1 жовтня 2010 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 1 місяць 14 днів,

засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Згідно з вироком, 20 листопада 2011 року у вечірній час ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, повторно, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, проник на територію домоволодіння ОСОБА_6, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та намагався незаконно заволодіти мотоциклом «GL 100-6», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_7 та на підставі тимчасового реєстраційного талону знаходиться у користуванні ОСОБА_6, проте не довів умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом до кінця з причин, які не залежали від його волі.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2012 року вирок місцевого суду змінено на підставі ст. 365 КПК України 1960 року та зменшено ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі. В решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі та доповненні до неї засуджений вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність досудового та судового слідства, істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, зокрема, ст. 323 КПК України, порушення права на захист. Просить вирок та ухвалу щодо нього змінити та пом'якшити покарання на підставі ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, засуджений вказує на однобічність досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України 1960 року з цих підстав оскаржувані судові рішення перегляду в касаційному порядку не підлягають. Крім того, доводи касаційної скарги засудженого в цій частині є аналогічними доводам його апеляції, які апеляційний суд належним чином перевірив та визнав їх безпідставними.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, і є обґрунтованим.

При розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України як закінчений замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, з проникненням у сховище.

Вирок суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 323 КПК України 1960 року, оскільки в його основу покладено лише ті докази, які були розглянуті в судовому засіданні.

Суд, призначаючи ОСОБА_5 покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, який посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, не працює, має незняту та непогашену судимість, обставину, що пом'якшує покарання: добровільне відшкодування завданих збитків, обставину, що обтяжує покарання: вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення засудженому покарання у виді позбавлення волі.

Апеляційний суд, перевіряючи судове рішення щодо ОСОБА_5 обґрунтовано пом'якшив йому покарання до 5 років позбавлення волі..

Призначене ОСОБА_5 покарання є необхідним для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для призначення більш м'якого покарання на підставі ст. 69 КК України.

Щодо ухвали апеляційного суду, то така відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року. Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив всі доводи апеляції засудженого про що мотивовано зазначено в ухвалі.

Колегією суддів не встановлено порушення права на захист ОСОБА_5

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити судам першої та апеляційної інстанції повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані і справедливі рішення та неправильного застосування кримінального закону у касаційному порядку не встановлено.

Керуючись п. 15 Перехідних положень КПК України (4651-17) , ст.ст. 394- 396 КПК України 1960 року, колегія суддів,

Вирок Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, касаційну скаргу засудженого - без задоволення.

З оригіналом згідно: суддя О.М. Литвинов