Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кравченка С.І.,

суддів: Франтовської Т.І., Суржка А.В.

за участю прокурора Деруна А.І.,

розглянула в судовому засіданні 10 січня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь при розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Теплицького районного суду Вінницької області від 3 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 11 липня 2012 року.

Вироком Теплицького районного суду Вінницької області від 3 травня 2012 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в силу ст. 89 КК України таку, що не має судимості,

засуджено за ч.2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі.

На підставі ч.2 ст. 96 КК України щодо ОСОБА_1 постановлено застосувати примусове лікування від алкоголізму за місцем відбування покарання.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області 352 грн. 80 коп. судових витрат.

Вирішено питання щодо речових доказів на підставі ст. 81 КПК України (в редакції 1960 р.).

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона 15 грудня 2011 року, близько 24 год., перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, де під час спільного вживання спиртних напоїв на грунті раптово виниклих неприязних відносин нанесла ОСОБА_2 один удар ножем в ліву бокову ділянку грудної клітки чим заподіяла тяжкі тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 11 липня 2012 року вирок районного суду змінено та виключено посилання на ст. 96 КК України - примусове лікування від алкоголізму.

У касаційній скарзі прокурор просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання особі засудженої внаслідок м'якості. Вказує на те, що судом було необґрунтовано перекваліфіковано дії ОСОБА_1 з ч.1 ст. 115 КК на ч.2 ст. 121 КК України та в результаті чого призначено м'яке покарання.

Іншими учасниками справи судові рішення не оскаржуються.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з положень ст. 115 КК України умисне вбивство може бути скоєне лише з прямим умислом, коли винна особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання, але такі наслідки не настали по незалежним від її волі обставинам.

Розглядаючи справу по обвинуваченню ОСОБА_1, дії якої органами досудового слідства були кваліфіковані за ч.1 ст. 115 КК України, суд дав правильну оцінку тому, що виходячи із обставин вчиненого ОСОБА_1 діяння, а саме: наявності до початку конфлікту дружніх стосунків між засудженою та ОСОБА_2; поведінки ОСОБА_2, який перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння розпочав бійку; поведінки засудженої, яка після нанесеного одного удару ножем почала надавати допомогу потерпілому, вжила заходів для надання медичної допомоги та не позбавила життя ОСОБА_2, хоча мала для цього всі можливості, смерть потерпілого настала через тривалий проміжок часу після спричинення ушкоджень, доводи ОСОБА_1 про відсутність у неї умислу на вбивство є обґрунтованими.

Таким чином, виходячи із сукупності всіх обставин справи, дії засудженої судом обґрунтовано перекваліфіковано з ч.1 ст. 115 КК на ч.2 ст. 121 КК України.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 121 КК України, суд дотримався вимог ст. 65 КК України і призначив їй покарання, яке є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку колегія суддів дала відповіді на всі доводи апеляційної скарги прокурора, які по суті є аналогічними з доводами, викладеними в касаційній скарзі. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постановлені по справі судові рішення є законними та обґрунтованими і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України п.п.11,15 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів,-

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Теплицького районного суду Вінницької області від 3 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 11 липня 2012 року щодо ОСОБА_1, - без зміни.