Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Британчука В.В.,

суддів: Єленіної Ж.М., Фурика Ю.П.,

за участю прокурора Гошовської Ю.М.,

розглянула 31 січня 2012 року в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Сакського міськрайонного суду АР Крим від 16 грудня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду АР Крим від 1 березня 2011 року.

Вказаним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, несудимого,

засуджено: за ч. 3 ст. 191 КК до покарання у виді обмеження волі на строк три роки три місяці з позбавленням права обіймати посади, пов’язанні з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями, на строк два роки;

за ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 191 КК до покарання у виді обмеження волі на строк три роки з позбавленням права обіймати посади, пов’язанні з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями, на строк два роки;

за ч. 1 ст. 366 КК до покарання у виді обмеження волі на строк два роки з позбавленням права обіймати посади, пов’язанні з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями, на строк два роки;

за ч. 2 ст. 190 КК до покарання у виді обмеження волі на строк три роки.

На підставі ст. 70 КК за сукупність злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді обмеження волі на строк три роки три місяці з позбавленням права обіймати посади, пов’язанні з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями, на строк два роки.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства "Тепловодсервіс" 14 270 грн 66 коп.

Прийнято рішення про речові докази.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду в частинні цивільного позову скасовано і справу направлену на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, будучи заступником директора комунального підприємства "Тепловодсервіс" (Далі – КП), тобто — службовою особою, заволодів майном КП за таких обставин.

На початку березня 2009 року заволодів перфоратором, чим заподіяв підприємству шкоду на суму 3166 грн 67 коп.

В період з березня по травень 2009 року повторно заволодів електропилою, чим заподіяв шкоду підприємству на суму 1433 грн 33 коп.

Крім того ОСОБА_1, будучи директором ТОВ "Кримгідросервис", зловживаючи службовим становищем, в червні 2009 року вчинив замах на заволодіння грошовими коштами КП "Тепловодсервіс", для чого вчинив службове підроблення шляхом виготовлення договору оренди приміщення, розташованого по вул. Промисловій, 3 в м. Саки, на строк 12 місяців з сумою оренди у 35352 грн, акту приймання-передачі від 1 лютого 2009 року і направлення листа директору КП "Тепловодсервіс" про наявність заборгованості за оренду цього приміщення станом на 1 червня 2009 року в сумі 11 784 грн з вимогою здійснити сплату заборгованості в семиденний строк.

Він же повторно шляхом обману ОСОБА_2 заволодів станком фрезерним вертикальним 6М12П, заподіявши шкоду КП "Тепловодсервіс" на суму 16004 грн.

У касаційній скарзі з внесеними до неї доповненнями засуджений, оспорюючи свою вину у вчиненні злочинів, просив вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону, а справу щодо нього закрити за відсутністю складу злочину. Засуджений стверджував, що судом не надана належна оцінка доказам, які спростовують його вину у вчиненні злочинів та показанням деяких свідків, які у сукупності підтверджують його непричетність до злочинів, апеляційним судом на порушення вимог ст. 377 КПК доводи апеляцій не проаналізовано і оцінка їм не надана. Крім того засуджений зазначав, що призначене йому покарання не відповідає тяжкості злочину і його особі внаслідок суворості.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, пояснення прокурора який заперечив проти задоволення касаційної скарги, проте просив призначити засудженому додаткове покарання у відповідності з вимогами ст. 70 КК, перевіривши справу, обговоривши доводи, викладенні у скарзі, колегія суддів дійшла думки про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Свої висновки про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 190 КК, суд зробив на підставі доказів, які він дослідив та оцінив з дотриманням вимог чинного кримінально-процесуального законодавства. Докладні мотиви щодо оцінки доказів з дотриманням вимог ст. 334 КПК наведено у вироку суду.

Зокрема, суд обґрунтовано поклав в основу вироку сукупність послідовних показань представника цивільного позивача ОСОБА_3 стосовно завданих матеріальних збитків підприємству, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про поведінку засудженого, яка була направлена на вчинення злочинних, шахрайських дій, а також акти проведеного службового розслідування та інвентаризації, протоколи очних ставок, та інші докази, викладені у письмовій формі. Зазначені докази є належними і допустимими, доповнюють один одного і об’єктивно доводять вчинення ОСОБА_1 злочинів, за які його засуджено, та спростовують його касаційні доводи про невинуватість.

Посилання засудженого на показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 в обґрунтування своєї невинуватості у злочинах є безпідставними, адже з показань цих свідків такий висновок не випливає. Як і іншим доказам у справі, цим показанням судом надана належна оцінка.

Доводи про неповноту та необ’єктивність судового розгляду, порушення процесуальних норм, неналежну оцінку доказів обвинувачення, були ретельно перевіренні апеляційним судом, оскільки зазначалися і в апеляціях засудженого та його захисника, і на їх спростування з дотриманням вимог ст. 377 КПК в ухвалі апеляційного суду наведено відповідні аргументи. Дати іншу оцінку доказам, як про це ставиться питання у касаційній скарзі засудженого, а також скасувати судові рішення по справі та закрити кримінальну справу за відсутністю в діяннях складу злочину, у зв’язку з однобічністю і неповнотою судового слідства або невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи касаційний суд згідно з чинним законодавством не вправі.

Кваліфікація діянь засудженого за ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 190 КК є правильною.

Тому у зазначеній частині судові рішення по справі є законними і обгрунтованими.

Основне покарання засудженому ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК, відповідає вчиненому та його особі. Воно є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Разом з тим, призначаючи ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК однакове за розміром додаткове покарання у виді позбавленням права обіймати посади, пов’язанні з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями, та застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим при визначенні остаточного покарання на підставі ст. 70 КК, суд припустився помилки, адже остаточне додаткове покарання призначив у такому ж розмірі (два роки), як і за кожний злочин окремо. Тобто, судом було неправильно застосовано кримінальний закон.

Тому, колегія суддів вважає, що зазначене додаткове покарання за ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 191 КК має бути пом’якшено до одного року, а за ч. 1 ст. 366 КК — до одного року шести місяців.

У зв’язку з цим на підставі п. 2 ч. 1 ст. 398 КПК вирок підлягає зміні. Оскільки апеляційним судом не було виправлено вказану помилку під час розгляду справи в апеляційному порядку, підлягає зміні і його ухвала.

Таким чином, касаційна скарга засудженого може бути задоволена лише частково, оскільки він оспорював, крім іншого, і призначене покарання.

Керуючись статтями 395, 396 КПК, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Сакського міськрайонного суду АР Крим від 16 грудня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду АР Крим від 1 березня 2011 року щодо ОСОБА_1 змінити, пом’якшити призначене додаткове покарання у виді позбавленням права обіймати посади, пов’язанні з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями, за ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 191 КК з двох до одного року; за ч. 1 ст. 366 КК з двох до одного року шести місяців.

На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 190 КК, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк три роки три місяці з позбавленням права обіймати посади, пов’язанні з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями, на строк два роки.