5-942км12 Про складення начальником відділу кадрів довідки та внесення до неї завідомо неправдивих відомостей про те, що громадянин працює у підприємстві на посаді водія автомобіля, для подання зазначеної довідки на отримання вищих водійських категорій - 31.01.2012 Прийняття

розглянула в судовому засіданні 31 січня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Малинського районного суду Житомирської області від 3 лютого 2011 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судима,-

засуджена за ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обовязків строком на 1 рік.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 14 червня 2011 року вирок суду залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнана винною та засуджена за те, що вона, перебуваючи на посаді начальника відділу кадрів Малинського міськрайонного територіального медичного обєднання (далі Малинське МРТМО), являючись службовою особою та використовуючи своє службове становище, 9 червня 2009 року на прохання невстановленої слідством особи підготувала довідку, яка була зареєстрована в журналі вихідної кореспонденції Малинського МРТМО, до якої внесла завідомо неправдиві відомості про те, що громадянин ОСОБА_2 працює в Малинському -МРТМО на посаді водія автомобіля ГАЗ-53 д/н НОМЕР_1 з квітня 2001 року по час видачі довідки згідно з наказом №17 від 05.04.2001 року, при цьому достовірно знаючи, що така особа ніколи в Малинському МРТМО не працювала.

Зазначена довідка була надана на підпис головному лікарю Малинського МРТМО ОСОБА_3, яка достовірно не знала і не здогадувалась, що довідка містить неправдиві відомості, завірена печаткою, зареєстрована в журналі вихідної кореспонденції та передана через невстановлену слідством особу ОСОБА_2, який використав її шляхом подачі до радомишльського ВРЕР для незаконного відкриття вищих водійських категорій ВЕ, СІЕ, DIE, DE.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду, справу направити на новий судовий розгляд через істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які призвели до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Посилається, що не було встановлено всіх обставин справи, мотив злочину, що суд в порушення вимог ч. 2 ст. 275, ст. 278 КПК України не вирішив питання про притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, які причетні до вчинення злочину.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який не підтримав касаційну скаргу засудженої, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України, підставою для скасування вироку, ухвали чи постанови, є істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Згідно з ч. 1 ст. 370 КПК України істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі істотні порушення вимог КПК України (1001-05) , які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України в апеляційній ухвалі має бути зазначено суть апеляції та докладні мотиви прийнятого рішення. При залишенні апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Вказаних вимог кримінально-процесуального закону апеляційний суд не виконав.

Так, в апеляції засуджена ОСОБА_1 наводила доводи, аналогічні доводам касаційної скарги, зокрема, що в ході досудового та судового слідства не здобуто доказів на підтвердження її причетності до підроблення документу та його видачу невстановленій особі, а тому висновки суду про наявність в її діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України не відповідають фактичним обставинам по справі. Крім того вказувала на необхідність притягнення до кримінальної відповідальності головного лікаря ОСОБА_3 та заступника головного бухгалтера ОСОБА_4, які затвердили підроблений документ і без підпису яких цей документ не є офіційним.

Разом з тим, мотивуючи своє рішення щодо правильності висновків суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину, апеляційний суд в ухвалі навів показання засудженої, свідків ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3, дані ними в суді першої інстанції. Разом з тим, доводів на спростування всіх доводів апеляції засудженої ОСОБА_1 в ухвалі апеляційного суду не міститься, зокрема, суд апеляційної інстанції не дослідив доводи засудженої щодо того, що вона не є службовою особою, а підроблена довідка не є офіційним документом без підпису головного лікаря та головного бухгалтера, а лише послався, що висновки з даних питань суд першої інстанції належним чином мотивував у вироку, що не в повній мірі відповідає дійсності.

Спростовуючи інші доводи апеляції, суд апеляційної інстанції в ухвалі зазначив: «що стосується інших обставин, про які йдеться в апеляції, то їх зясування не впливає як на доведеність винності засудженої, так і на правильність кваліфікації її дій».

Також поза увагою суду залишились доводи апеляції щодо причетності до злочину ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Крім того, в матеріалах справи міститься постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 26 грудня 2009 року відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 366 КК України.

Наявність зазначеної постанови взагалі виключає можливість предявлення обвинувачення.

Однак, вказана постанова залишилася поза увагою суду як першої, так і апеляційної інстанції, який докладних мотивів з даного приводу в ухвалі не навів.

Крім того, відповідно до вимог ч. 7 ст. 362 КПК України перед видаленням суду до нарадчої кімнати для постановлення рішення щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції підсудному, якщо він брав участь в апеляційному розгляді справи, надається останнє слово.

Як вбачається з ухвали апеляційного суду в судовому засіданні брала участь засуджена ОСОБА_1, разом з тим, будь-яких даних щодо надання засудженій останнього слова в ухвалі не міститься.

Наведені порушення, на думку колегії суддів є такими, що істотно вплинули на правильність прийняття рішення по справі в апеляційній інстанції.

Виходячи з того, що ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, вона підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно усунути вказані недоліки, повно і всебічно перевірити всі доводи поданої апеляції засудженої ОСОБА_1 на вирок місцевого суду, розглянути питання щодо обґрунтованості доводів її касаційної скарги та постановити рішення з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.