Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого судді Пойди М.Ф. суддів Квасневської Н.Д., Литвинова О.М. за участю прокурора Міщенко Т.М. розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 січня 2012року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 3 березня 2011 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

такого, що в силу ст. 89 КК України не

має судимості,

засуджено за ч.2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_7, ОСОБА_8, судові рішення щодо яких не оскаржено в касаційному порядку.

ОСОБА_6 засудженого за те, що 12 серпня 2009 року ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 за попередньою змовою, переслідуючи корисливий мотив на незаконне заволодіння транспортним засобом, взяли в прокат у ПП «Обозний» автомобіль «MITSUBISHI LANCER» належний потерпілій ОСОБА_9 та розпорядилися ним на свій розсуд.

Ухвалою апеляційного суду вирок залишено без змін.

В касаційній скарзі захисник засудженого, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості, просить судові рішення змінити, застосувавши до засудженого ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив залишити вирок без змін, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за який його засуджено відповідає фактичним обставинам справи і обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів.

Правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 289 КК України в касаційній скарзі не оскаржується.

Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винності ОСОБА_6 органами досудового слідства та судами, колегія суддів не вбачає. Висновки суду ґрунтуються на допустимих і достатніх доказах.

Згідно зі ст. 65 КК України покарання призначається, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання. Призначене особі покарання має бути необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання засудженому суд цих вимог дотримався. Суд врахував помякшуючі покарання обставини, на які посилається у касаційній скарзі захисник, зокрема: щире каяття, відшкодування шкоди, позитивну характеристику ОСОБА_6 та призначив йому мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.2 ст. 289 КК України.

Тому підстав для помякшення засудженому покарання чи застосування ст. 75 КК України колегія суддів не вбачає.

Призначене ОСОБА_6 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів,

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 3 березня 2011 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.