Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів: Суржка А.В., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Сорокіної О.А.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 січня 2012 року матеріали провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій на постанову Ленінського районного суду міста Вінниці від 10 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 29червня 2011 року.

Постановою старшого слідчого СВ ПМ ДПА у Вінницькій області від 30 березня 2011 року була порушена кримінальна справа щодо головного бухгалтера ТОВ «Концерн «Сімекс-Агро» ОСОБА_1, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Як убачається з постанови слідчого і матеріалів справи, приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення в діях ОСОБА_1 ознак складу злочину, а підставами достатні дані, які вказували на вчинення нею злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. До них відносяться: акт перевірки Липовецького відділення Іллінецької МДПІ за № 17/23/32513287 від 24 листопада 2010 року «Про результати виїзної планової документальної перевірки ТОВ «Концерн «Сімекс-Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства»; податкове повідомлення-рішення Липовецького відділення Іллінецької МДПІ за №0000272301/0 від 6 грудня 2010 року; декларації з податку на прибуток, подані ТОВ «Концерн «Сімекс-Агро» за 1 і 2 півріччя 2009 року з відповідними додатками, де по висновку перевірки відображено неправдиві відомості щодо приросту та убутку балансової вартості запасів; пояснення податкового ревізора-інспектора ОСОБА_2., який проводив перевірку, інші зібрані матеріали. А тому, беручи до уваги, що в матеріалах дослідчої перевірки було достатньо даних, які вказували на наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, і що на підставі ст. 111 КПК України проведення досудового слідства по справах про ці злочини є обовязкове, слідчий орган порушив кримінальну справу відносно головного бухгалтера ТОВ «Концерн «Сімекс-Агро» ОСОБА_1, по умисному ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Ленінський районний суд м. Вінниці за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 постановою від 10 червня 2011 року скасував постанову про порушення кримінальної справи.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 29 червня 2011 року постанову Ленінського районного суду міста Вінниці від 10 червня 2011 року залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону. В обґрунтування послався на те, що суди першої та апеляційної інстанцій вийшли за межі ст. 236-8 КПК України та фактично вдалися до оцінки даних, зібраних під час перевірки, якими обґрунтовувалась необхідність порушення кримінальної справи. Постанова про порушення кримінальної справи відповідає вимогам ст. ст. 94, 97, 98 КПК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 цього кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобовязані винести постанову про порушення кримінальної справи.

Як убачається з постанови ст. слідчого від 30 березня 2011 року, безпосереднє виявлення ним ознак злочину і стало приводом для порушення кримінальної справи, а тому посилання суду на відсутність передбаченого кримінально-процесуальним законом приводу, є безпідставним.

Із положень ст. 94 КПК України випливає, що кримінальна справа порушується тоді, коли для цього є достатні дані, які вказують на ознаки протиправного кримінально караного діяння й зумовлюють необхідність відкриття процедури кримінального провадження для їх дослідження. При цьому слід зауважити, що для порушення справи закон вимагає наявність сукупності лише первинних даних, які в подальшому мають всебічно досліджуватися в ході досудового слідства та під час розгляду справи судом.

Підставами для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1, як зазначалося вище, стали: акт перевірки від 24 листопада 2010 року, податкове повідомлення-рішення від 6 грудня 2010 року, декларації з податку на прибуток за 1 і 2 півріччя 2009 року, та інші зібрані матеріали, які стали правомочними після винесення Вінницьким апеляційним судом постанови від 16 березня 2011 року, якою постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 3 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн «Сімекс-Агро» до Іллінецької МДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, скасовано. Прийнято нову постанову і в задоволення позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено. Також прокурором відділу прокуратури області постановою від 25 березня 2011 року скасована постанова старшого оперуповноваженого ВПМ Іллінецької МДПІ про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутності в діях службових осіб ТОВ «Концерн «Сімекс-Агро» ознак складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України. Матеріали направлені до УПМ ДПА у Вінницькій області для проведення додаткової перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України.

Скасовуючи постанову від 30 березня 2011 року про порушення кримінальної справи, суд послався на порушення слідчим органом ст. 56 Податкового кодексу України і не проведення в порядку ст. 97 КПК України додаткової перевірки. З таким висновком погодився і апеляційний суд.

Однак, дані норми закону суд витлумачив в супереч їх точному змісту, тому що будь-якого обмеження щодо порушення кримінальної справи стосовно платника податків за наявності приводів і підстав закон не містить.

На даній стадії кримінального процесу перевіряється лише наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. Ухвала Вищого адміністративного суду України про відкриття касаційного провадження та зупинення виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2011 року постановлена після порушення кримінальної справи 1 квітня 2011 року.

Оскільки суди першої й апеляційної інстанцій, розглянувши справу з порушеннями вимог ст. 236-8 КПК України, дійшли помилкового висновку про незаконність постанови про порушення кримінальної справи, постанова місцевого суду та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Під час нового судового розгляду необхідно у відповідності з вимогами ст. 236-8 КПК України перевірити наявність передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення зазначеної постанови, та, не розглядаючи й заздалегідь не вирішуючи тих питань, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, постановити законне і справедливе судове рішення.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду міста Вінниці від 10 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 29червня 2011 року скасувати, а матеріали провадження за скаргою ОСОБА_1 направити на новий судовий розгляд.