ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів: Суржка А.В., Кравченка С.І.,
за участю прокурора Сингаївської А.О.,
розглянула у судовому засіданні 19 січня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Київського районного суду міста Харкова від 2 лютого 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 24березня 2011 року.
Постановою Київського районного суду міста Харкова від 2 лютого 2011 року кримінальну справу щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, провадженням закрито, звільнивши його від кримінальної відповідальності з передачею на поруки трудовому колективу товариству з обмеженою відповідальністю виробнича компанія «Поліпак ЛТД» за умови, що він протягом 1 року з дня передачі його на поруки виправдає довіру трудового колективу, не буде ухилятися від мір виховного характеру та не буде порушувати громадський порядок.
ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що 17 жовтня 2010 року приблизно о 8 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, на кругу тролейбуса маршруту № 2 по вулиці Ак. Проскури, 13 в м. Харкові, чіплявся до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, висловлювався на їхню адресу нецензурною лайкою, принижуючи їх людську гідність. На законні вимоги про припинення хуліганських дій ОСОБА_1 не реагував та продовжував свої хуліганські дії, в ході яких, з особливою зухвалістю завдав ОСОБА_3 один удар в область скроні голови справа, спричинивши останній легке тілесне ушкодження.
Після чого, на вимоги ОСОБА_2 припинити протиправні дії, ОСОБА_1 вчинив опір потерпілому, як особі, яка припиняла хуліганські дії, завдав йому не менше трьох ударів кулаком в область лівого вуха, спричинивши йому легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоровя та заподіяв садна і крововиливи в області голови і кінцівок рук, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції, ухвали апеляційного суд та направлення справи на новий судовий розгляд у звязку з неправильним застосуванням кримінального закону (2341-14) . Зазначає, що підсудний щиро не розкаявся у скоєному злочині, що перешкоджає застосуванню до нього ст. 47 КК України. Крім того, в матеріалах справи відсутнє належним чином оформлене клопотання трудового колективу про передачу ОСОБА_1 на поруки. На дані обставини не звернув уваги і суд апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив касаційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону (1001-05) , неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Згідно ч. 1 ст. 47 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро розкаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотання за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, вирішуючи питання про можливість звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки колективу ТОВ ВК «Поліпак ЛТД» врахував, що підсудний раніше не судимий, обвинувачується у скоєнні злочину, який, відповідно до вимого ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, щиро розкаявся в скоєному та за наявності протоколу зборів трудового колективу ТОВ ВП «Поліпак ЛТД» (а.с. 174), яким оформлено клопотання зазначеного товариства про передачу підсудного ОСОБА_1 їм на поруки, дійшов обґрунтованого висновку про можливість задоволення такого клопотання та закриття провадження у справі. З даним висновком погодився і суд апеляційної інстанції.
Доводи касаційної скарги прокурора про відсутність щирого каяття ОСОБА_1 у скоєному злочині та неналежне оформлення клопотання трудового колективу про передачу підсудного на поруки, аналогічні доводам апеляції прокурора, належним чином перевірялися судом апеляційної інстанції та обґрунтовано визнані безпідставними.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що невизнання ОСОБА_4 своєї вини в ході досудового слідства є його позицією захисту. В той же час, як вбачається з протоколу судового розгляду справи, підсудний на початку судового засідання повністю визнав себе винним в предявленому йому обвинуваченні, щиро розкаявся та давав пояснення повністю визнаючи свою вину (а. с.177).
Посилання в касаційній скарзі прокурора про відсутність належним чином оформленого письмового клопотання трудового колективу про передачу підсудного на поруки не ґрунтуються на матеріалах справи.
Так, відповідно до вимог ст. 10 КПК України суд вирішує питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням про це, прийнятим на загальних зборах. Протокол загальних зборів додається до матеріалів справи.
При перевірці матеріалів справи колегія суддів не вбачає істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які є безумовною підставою для зміни або скасування оскаржуваних судових рішень.
З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів
у х в а л и л а:
Постанову Київського районного суду міста Харкова від 2 лютого 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 24 березня 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.
С у д д і: Лагнюк М.М. Суржок А.В. Кравченко С.І.