Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів: Суржка А.В., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Сингаївської А.О.,

розглянула у судовому засіданні 19 січня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Чернігівської області на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 17 червня 2011 року.

Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 17червня 2011 року кримінальну справу щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, провадженням закрито за примиренням потерпілого з підсудним та ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності.

Органами досудового слідства встановлено, що 19 лютого 2011 року о 18 годині, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись вдома за адресою: АДРЕСА_1, вчинив сварку, в ході якої умисно завдав малолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, численних ударів деревяною милицею та руками в різні частини тіла. Внаслідок чого останній перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КЛПЗ «Чернігівська обласна дитяча лікарня» з 19 лютого 2011 року по 11березня 2011 року.

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 25 березня 2011 року ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синця, забиття мяких тканин лівої лобно-скроневої ділянки голови, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування оскаржуваної постанови суду у звязку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону (1001-05) . Зазначає, що кримінальна справа не може бути закрита за примиренням законного представника малолітнього потерпілого з підсудним, оскільки вона була порушена прокурором на захист потерпілого ОСОБА_3, який не може захистити свої законні інтереси через свій малолітній вік. Також, прокурор посилається на невмотивованість постанови суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора який просив касаційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону (1001-05) , неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Викладені у касаційній скарзі прокурора доводи про те, що суд першої інстанції, звільняючи ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності неправильно застосував кримінальний закон та істотно порушив вимоги кримінально-процесуального кодексу (1001-05) є обґрунтованими.

Так, згідно вимог ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою першого заступника прокурора міста Чернігова від 25 березня 2011 року щодо ОСОБА_1 була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст. 166КК України (а. с. 1, 2).

4 квітня 2011 року кримінальна справа щодо ОСОБА_1 була направлена до суду для розгляду в судовому засіданні (а. с. 98).

Під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, постановою від 26 травня 2011 року обвинувачення ОСОБА_1 предявлене досудовим слідством змінив, в порядку ст. 277 КПК України виклав нове обвинувачення і кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 125 КК України (а. с. 112, 113).

Після зміни обвинувачення в суді законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_4 заявила клопотання про закриття справи провадженням і звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у звязку з примиренням винного з потерпілим.

Однак, відповідно до вимог ч. 3 ст. 27 КПК України, якщо справа про будь-який із зазначених у частині 1 цієї статті злочинів має особливе громадське значення, а також у виняткових випадках, коли потерпілий у такій справі, через свій безпорадний стан, залежність від обвинуваченого чи з інших причин не може захистити свої законні інтереси, прокурор порушує справу і при відсутності скарги потерпілого. Справа, порушена прокурором, направляється для провадження дізнання чи досудового слідства, а після закінчення розслідування розглядається судом в загальному порядку. Така справа в разі примирення потерпілого з обвинуваченим, підсудним закриттю не підлягає.

Крім того, згідно п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року (v0012700-05) «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», постанова (ухвала) судді (суду), винесена у порядку, передбаченому статтями 248, 282 КПК України, має бути вмотивованою. Зокрема, поряд із доказами винності особи у вчиненні злочину в цій постанові слід зазначити умови та підстави, з урахуванням яких суд вирішив звільнити особу від кримінальної відповідальності.

За таких обставин, коли по справі неправильно застосовано кримінальний закон та допущено істотне порушенням вимог кримінально-процесуального закону (1001-05) , то постанова суду від 17 червня 2011 року щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 17червня 2011 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.