Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів: Суржка А.В., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Міщенко О.М.,

розглянула у судовому засіданні 19 січня 2012 року матеріали справи за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на постанову Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 23 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 12липня 2011 року.

Постановою прокурора Шевченківського району міста Запоріжжя від 19 квітня 2011 року була порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_1, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України.

Із зазначеної постанови вбачається, що приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину в матеріалах перевірки, які вказують на наявність в діях заступника директора з охорони праці ОАО «Запорізький сталеливарний завод» ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч.1 ст. 271 КК України

Підставою для порушення кримінальної справи стали достатні дані, що містяться в матеріалах оперативної перевірки, згідно яких встановлено, що службовими особами підприємства в період часу з 1 березня 2010 року по 24січня 2011 року ОСОБА_2, який прийнятий на роботу крановиком (машиністом) мостового крану 4 розряду металургійного виробництва, допускався до управління та експлуатації мостового крану без проходження медичного обліку у нарколога та без отримання відповідного сертифікату для виконання робіт з підвищеною небезпекою.

З огляду на викладене, прокурор Шевченківського району міста Запоріжжя дійшов висновку, що є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України, і порушив за цим законом кримінальну справу.

Постановою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 23травня 2011 року вищезазначену постанову Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 19 квітня 2011 року про порушення кримінальної справи скасовано.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 12 липня 2011 року постанову Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 23травня 2011 року залишено без зміни.

В касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у звязку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону. В обґрунтування послався на те, що суди першої та апеляційної інстанцій вийшли за межі ст. 236-8 КПК України та фактично вдалися до оцінки даних, зібраних під час перевірки, якими обґрунтовувалась необхідність порушення кримінальної справи.

В своїх запереченнях на касаційну скаргу прокурора, ОСОБА_3 просить залишити оскаржувані судові рішення без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив касаційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скарги на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції під час розгляду скарги ОСОБА_3 на постанову прокурора Шевченківського району м.Запоріжжя від 19 квітня 2011 року, якою порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України, належним чином дослідив з цього приводу матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, як то передбачає ст. 236-8 КПК України, та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для порушення кримінальної справи, з яким погодився і суд апеляційної інстанції.

На думку колегії суддів, такий висновок суду є правильним, оскільки відповідно до вимог ст. 94 КПК України кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Разом з тим, як правильно зазначено у судових рішеннях, постанова про порушення кримінальної справи не містить достатніх підстав для порушення кримінальної справи, оскільки у ній не наведено усіх ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України.

Так, ч. 1 ст. 271 КК України передбачає настання кримінальної відповідальності у разі порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином субєктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоровю потерпілого. Обовязковою ознакою обєктивної сторони даного злочину є наслідки у вигляді шкоди здоровю потерпілого, причинний зв'язок між діянням і наслідками.

Проте, у вказаній постанові відсутні будь-які дані які б свідчили про, заподіяння шкоди здоровю якій-небудь особі в результаті дій ОСОБА_3, відносно якої було порушено кримінальну справу. Таких даних не містять і матеріали на підставі яких була порушена кримінальна справа.

Таким чином, на момент порушення кримінальної справи у прокурора не було достатніх даних, які б свідчили про наявність приводів та підстав, які вказували б на наявність у діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. ст. 271 КК України.

Апеляційний розгляд справи проведений у відповідності до вимог закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду щодо незаконності постанови про порушення кримінальної справи і не є достатніми для скасування судових рішень.

Керуючись ст. ст. 394 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 23травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 12липня 2011 року щодо ОСОБА_1 без зміни.