Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого судді Пойди М.Ф. суддів Квасневської Н.Д., Литвинова О.М. за участю прокурора Сорокіної О.А. розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 січня 2012року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Старобільського районного суду Луганської області від 6 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 22 лютого 2011 року.

Вказаним вироком

ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше судимого

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі ;

за ч. 1 ст. 304 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі ;

за ч. 2 ст. 304 КК України у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі ;

за ч.1 ст. 307 КК України у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю

призначених покарань ОСОБА_5 остаточно призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з відбуттям покарання в кримінально- виконавчій установі закритого типу.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 745 грн. матеріальної шкоди, 500 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_7 591 грн. 61 коп. матеріального шкоди.

ОСОБА_8

ІНФОРМАЦІЯ_2,

раніше не судимого

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ст. 104 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, покладено обов'язки передбачені ст. 76 КК України.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 300 грн. матеріальної шкоди, 1700 грн. - морального.

За вироком суду ОСОБА_5 і ОСОБА_8 засуджені за те, що

вони скоїли умисні злочини за наступних обставин.

9 лютого 2010 о 20 годині 00 хвилин, ОСОБА_5, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, з проникненням в інше приміщення, переслідуючи корисливий мотив і з метою незаконного збагачення, реалізуючи свій злочинний умисел, прийшов до будинку № 1а, розташованому по АДРЕСА_1, проник на територію зазначеного домоволодіння, звідки з гаража, з використанням принесених з собою обценьків, які використав як знаряддя вчинення злочину, проник до приміщення гаража і з автомобіля марки ВАЗ 21061 держ. номер НОМЕР_1, що знаходився там, скоїв крадіжку майна, що належить на праві власності ОСОБА_6, чим заподіяв матеріальну шкоду ОСОБА_6 на загальну суму 1105 гривень.

Крім того, 12 лютого 2010 року в нічний час, більш точного часу вчинення злочину в судовому засіданні та в ході досудового слідства встановити не виявилося можливим, ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, з проникненням в інше сховище, переслідуючи корисливий мотив і мету незаконного збагачення, прийшов до будинку № 44, розташованому по АДРЕСА_2, звідки з автомобіля марки ВАЗ 21063, держ. номер НОМЕР_2, відкривши передні пасажирські двері, скоїв крадіжку майна (автомагнітоли), що належить на праві власності ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, чим заподіяв матеріальну шкоду ОСОБА_7 на суму 591грн.61коп.

Крім того, в середині січня 2010 року, в денний час, більш точної дати і часу скоєння злочину в судовому засіданні та в ході досудового слідства встановити не виявилося можливим, ОСОБА_5, перебуваючи в приміщенні залізничного вокзалу м. Старобільська маючи умисел на втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, реалізуючи свій злочинний умисел, достовірно знаючи, що ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, є малолітніми, а ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 є неповнолітнім, шляхом умовлянь викликав бажання у неповнолітнього ОСОБА_8, а так само ОСОБА_13 і ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо яких матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження для прийняття рішення, вчинити злочин, а саме таємне викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_10 зі складського приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3.

Також, в середині січня 2010 року, у вечірній час, ОСОБА_5, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 проник на територію складського приміщення за адресою: АДРЕСА_3, звідки повторно таємно викрав майно, спричинивши матеріальну шкоду ОСОБА_10 на загальну суму 300 гривень.

Крім того, 10 листопада 2009 року, в ранковий час ОСОБА_5, перебуваючи в приміщенні залізничного вокзалу на станції Старобільськ, підібрав з підлоги знайдений поліетиленовий пакет, в якому знаходилося дві пачки з написом "Трамадол", в кожній з яких було по 10 капсул. Чотири з 20 знайдених капсул ОСОБА_5 вжив в місці знахідки. 16 капсул продовжував зберігати при собі в кишені куртки одягненої на ньому, з метою подальшого збуту.

В цей ж день, 10 листопада 2009 року близько 11 годин, ОСОБА_5 перебуваючи на вул. Андрющенко м. Старобільська біля магазину "Локомотив", перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, збув ОСОБА_16, 16 капсул зеленого кольору, в яких згідно висновку хімічної експертизи від 14.12.2009 року міститься наркотичний засіб - трамадол, обіг якого заборонений.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду залишено без зміни.

В касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок мякості, а також порушення судом ст. 275 КПК України в звязку з виходом суду за рамки предявленого ОСОБА_5 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 304 КК України (епізод №3), просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала касаційну скаргу в частині скасування судових рішень через мякість призначеного ОСОБА_5 покарання, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Доводи касаційної скарги про порушення судом вимог ст. 275 КПК України, який, на думку прокурора, вийшов за межі предявленого обвинувачення є безпідставними. Як вбачається з матеріалів справи (т.2,а.с.107-109), прокурор у судовому засіданні 31 травня 2010 року змінив обвинувачення по епізоду середини січня 2010 року та кваліфікував дії ОСОБА_5 за цим епізодом за ч.3 ст. 304 КК України. Тому суд обґрунтовано визнав його винним та засудив за ч.2 ст. 304 КК України.

Згідно зі ст. 65 КК України покарання призначається, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання. Призначене особі покарання має бути необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання засудженим суд цих вимог дотримався, врахував ті обтяжуючі покарання обставини, на які прокурор посилається в касаційній скарзі, зокрема, тяжкість злочинів та рецидив.

Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винності ОСОБА_5 та ОСОБА_8 органами досудового слідства та судами, колегія суддів не вбачає. Висновки суду ґрунтуються на допустимих і достатніх доказах.

Призначене ОСОБА_5 та ОСОБА_8 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ними нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, - залишити без задоволення.

Вирок Старобільського районного суду Луганської області від 6 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 22 лютого 2011 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_8 залишити без зміни.