Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 28 лютого 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 на вирок Франківського районного суду м. Львова від 10 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 19 квітня 2011 року щодо ОСОБА_6,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Франківського районного суду м. Львова від 10 грудня 2010 року

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна.

Стягнуто із засудженого судові витрати за проведення експертиз.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області від 19 квітня 2011 року вирок щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що він, приблизно о 18 годині 30 хвилин 23 травня 2009 року, перебуваючи на автобусній зупинці по вул. Наукова в м. Львові, знайшов на дорозі біля тротуару пакет з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, який сховав у кишеню куртки та перевіз додому на маршрутному таксі № 50.

Приблизно о 20 годині 30 хвилин 25 травня 2009 року ОСОБА_6, перебуваючи в підземному переході навпроти кафе "Кумпель", розташованого на площі Митна у м. Львові, маючи умисел на збут наркотичного засобу марихуана, надав ОСОБА_7 за 100 грн. частину знайденого наркотичного засобу.

В подальшому, приблизно о 21 годині 27 травня 2009 року ОСОБА_6 був затриманий працівниками міліції біля будинку № 2 по вул. Личаківській в м. Львові та доставлений у райвідділ міліції, де в нього було виявлено та вилучено вказаний наркотичний засіб.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого ОСОБА_6, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, змінити вирок місцевого суду та пом’якшити призначене покарання на підставі ст. 69 КК України. Зазначає, що ОСОБА_6 фактично визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується, має тяжко хвору матір, яка потребує його догляду, обставини, які б обтяжували покарання засудженого, відсутні.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який заперечував проти касаційної скарги захисника та просив залишити судові рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за який його засуджено та кваліфікація його дій у касаційній скарзі захисника не оскаржуються.

Посилання захисника на невідповідність призначеного ОСОБА_6 покарання тяжкості злочину і його особі внаслідок суворості, є непереконливими.

Так, відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_6, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до тяжких, дані про особу винного, який працював, позитивно характеризується за місцем проживання, наявність обставини, що пом’якшує його покарання – часткове визнання вини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення покарання в межах санкції статті, за якою він визнаний винним, однак у розмірі, ближчому до мінімального.

Апеляційний суд переглянув дану кримінальну справу в апеляційному порядку та виніс мотивовану ухвалу, якою визнав вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 законним і обґрунтованим, а призначене йому покарання таким, що в повній мірі відповідає вимогам ст. 65 КК України. З таким висновком апеляційного суду погоджується і колегія суддів та не знаходить підстав для пом’якшення йому покарання на підставі ст. 69 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були підставою для зміни чи скасування судових рішень по справі, не встановлено.

Керуючись статтями 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Вирок Франківського районного суду м. Львова від 10 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 19 квітня 2011 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 – без задоволення.