Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів Широян Т.А., Матієк Т.В.,

за участю прокурора Підвербної Г.Я.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 лютого 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 21 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 24 червня 2011 року.

Вироком Дружківського міського суду Донецької області від 21 березня 2011 року засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Російської Федерації, раніше судимого, 3 квітня 2006 року Дружківським районним судом Донецької області за ч. 1 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі, ухвалою апеляційного суду вирок змінено – призначене ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 115 КК України пом’якшено до 7 років позбавлення волі, 5 травня 2009 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 26 днів,

за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 71, ч. 4 ст. 81 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Дружківського міського суду Донецької області від 3 квітня 2006 року остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 24 червня 2011 року вирок суду щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 19 вересня 2009 року приблизно о 12 годині у дворі буд. АДРЕСА_1, після спільного вживання спиртних напоїв з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, маючи умисел на заволодіння чужим майном, взяв у ОСОБА_5 мобільний телефон під приводом зателефонувати. Коли потерпілий став вимагати повернення телефону, ОСОБА_2 відповів відмовою, таким чином він відкрито заволодів майном ОСОБА_5

В касаційній скарзі захисник просить вирок та ухвалу суду щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу відносно нього закрити, посилаючись на неповноту та неправильність досудового слідства, внаслідок чого не було встановлено місце вчинення злочину та не доведено вину ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено.

Також стверджує про порушення права ОСОБА_2 на захист, яке полягало в тому, що на досудовому слідстві засудженому було відмовлено у проведенні очної ставки із потерпілим ОСОБА_5 та не проведено відтворення обстановки та обставин події. Крім того, наголошує на застосуванні до свідка ОСОБА_7 незаконних заходів слідства з метою примушування її до неправдивих показань відносно ОСОБА_2

Заслухавши доповідача, доводи прокурора, який просив касаційну скаргу захисника засудженого залишити без задоволення, як безпідставну, а постановлені щодо ОСОБА_2 судові рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 398 КПК України, до компетенції касаційного суду не відноситься перевірка обставин, зазначених у ст. 369 КПК України щодо невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, які оскаржуються захисником засудженого. У зв'язку з наведеним, доводи захисника засудженого в цій частині у касаційному порядку перегляду не підлягають.

Відповідно до ст. 67 КПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, який постановив вирок.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що ці вимоги закону судом виконані в повному обсязі.

Вирок суду ґрунтується на фактичних даних, встановлених показаннями ОСОБА_2, даних ним на досудовому слідстві про обставини заволодіння ним мобільним телефоном ОСОБА_5, які не суперечать у цій частині показаннями потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6, показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про обставини реалізації їм даного телефону ОСОБА_2, даними очної ставки між засудженим та потерпілим, під час якої ОСОБА_2 фактично визнав свою вину у відкритому заволодінні мобільним телефоном потерпілого (а.с. 82,83), даними очної ставки між засудженим та свідком ОСОБА_10, під час якої ОСОБА_2 вказував, що мобільний телефон, який ОСОБА_10 хотів в нього купити, він забрав у ОСОБА_5 (ас. 102-103).

Наведеними доказами суд спростував твердження ОСОБА_2 про непричетність його до вчинення злочину, за який його засуджено, і дав їм належну оцінку, визнавши їх як намагання уникнути відповідальності за вчинене.

Належним чином оцінивши ці та інші докази в справі, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 вчинив відкрите заволодіння чужим майном та його дії правильно кваліфікував за ч. 1 ст. 186 КК України.

У процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з’ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, належним чином з’ясовані обставини, що характеризують об’єктивну сторону злочину, допитані всі особи, показання яких мають істотне значення для справи.

Апеляційний суд перевірив всі обставини справи, доводи апеляції захисника в інтересах засудженого ОСОБА_2, які аналогічні за змістом та вимогами з його касаційною скаргою, та дійшов обґрунтованого висновку про залишення вироку суду щодо ОСОБА_2 без зміни.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Посилання захисника у касаційній скарзі на порушення судом права ОСОБА_2 на захист і його обґрунтування, колегія суддів вважає безпідставними.

Що стосується посилань захисника на застосування до свідка ОСОБА_7 незаконних заходів з метою надання нею неправдивих показань щодо ОСОБА_2, то при розгляді справи судом першої інстанції була проведена їх належна перевірки, в результаті якої таких обставин встановлено не було. До показань даного свідка суд віднісся критично, не взяв їх до уваги та спростував іншими доказами у справі.

Керуючись статями 394- 396 КПК України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Дружківського міського суду Донецької області від 21 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 24 червня 2011 року щодо ОСОБА_2 – без зміни.