Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Пузиревського Є.Б., Єлфімова О.В.,

за участю прокурора Кравченко Є.С.,

розглянула 28 лютого 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у її розгляді судом апеляційної інстанції, на рішення зазначеного та місцевого судів.

В цій справі вироком Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 січня 2011 року засуджено

ОСОБА_1, 1989 р. н., не судимого, громадянина України,

• за ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 1рік позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 74 545 грн на відшкодування матеріальної шкоди з передачею засудженому у власність автомобіля "HYNDAI ACCENT".

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 травня 2011 року цей вирок в частині передачі вищезазначеного автомобіля у власність ОСОБА_1 скасовано, в решті - залишено без зміни.

Згідно вироку, ОСОБА_1, 31 жовтня 2010 року, приблизно о 2 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння у робочому приміщенні автомобільної мийки на вул. С. Бандери у м. Яремча, незаконно заволодів автомобілем ОСОБА_3, під час руху на якому наїхав на дерево на вулиці С. Бандери, внаслідок чого завдав потерпілому значну матеріальну шкоду у розмірі 96 545 грн.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вищезазначених судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд через призначення покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок м’якості.

Вважає, що ст. 69 КК України застосована необґрунтовано, оскільки щире каяття та часткове відшкодування збитків не знижують ступеня тяжкості вчиненого злочину, та стверджує, що суд безпідставно не ухвалив рішення про конфіскацію майна засудженого.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав скаргу, та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки про винуватість засудженого у вчиненні злочину та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 289 КК України у касаційній скарзі не оспорюються, а доводи прокурора про необґрунтоване застосування положень ст. 69 КК України безпідставні, зважаючи на наступне.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який характеризується позитивно, раніше не судимий, виявляє ознаки розумової відсталості легкого ступеня, щиро розкаявся, частково відшкодував заподіяну потерпілому шкоду.

Отже, суд, врахувавши думку потерпілого, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ці обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, внаслідок чого правильно призначив більш м’яке, ніж передбачено законом, основне покарання та не застосував додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке, згідно санкції ч. 2 ст. 289 КК України, є альтернативним.

Апеляційний суд ретельно розглянув скаргу прокурора і з дотриманням вимог ст. 377 КПК України мотивовано визнав її необґрунтованою.

Доводи, які б ставили під сумнів правильність висновків апеляційного суду, у касаційній скарзі не зазначені.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону при розгляді даної справи колегією суддів не встановлено.

Зважаючи на зазначене, керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у її розгляді судом апеляційної інстанції, залишити без задоволення, вирок Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 січня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 травня 2011 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.