Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 28 лютого 2012 року справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_4 на вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 5 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 27 липня 2011 року.

Вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 5 травня 2011 року засуджено

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, не судиму,

за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 510 грн;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України, не судиму,

за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді 60 годин громадських робіт;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянку України, не судиму,

за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Згідно з вироком ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 визнано винними та засуджено за те, що 18 липня 2010 року близько 14 год у смт. Кирнасівці Тульчинського району Вінницької області на подвір’ї домогосподарства ОСОБА_7 по АДРЕСА_1, у ході сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, ОСОБА_4 умисно заподіяла ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 умисно заподіяли ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження без розладу здоров’я.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 27 липня 2011 року вказаний вирок залишено без зміни.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджена ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення кримінально-процесуального закону, просить судові рішення щодо неї скасувати, а провадження у справі закрити у зв’язку з відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Вказує, що в основу вироку суду щодо неї покладені неправдиві свідчення ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Судові рішення відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у касаційному порядку не оскаржені.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні злочину, за який вона засуджена, і вірно кваліфікував її дії за ч. 1 ст. 125 КК України.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4, які є аналогічними доводам її апеляційної скарги, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який дав їм належну оцінку та обґрунтовано визнав безпідставними.

Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів: показаннями потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9 та актами судово-медичного дослідження.

Посилання ОСОБА_4 на неправильну оцінку доказів судами першої та апеляційної інстанції є надуманими.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які би тягли безмовне скасування постановлених по справі судових рішень, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів,

Вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 5 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 27 липня 2011 року щодо ОСОБА_4 залишити без змін, а касаційну скаргу засудженої – без задоволення.