Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого С.О. Орлова, суддів: Ж.М. Єленіна, Ю.П. Фурик, за участю прокурора Гошовської Ю.М., захисника ОСОБА_5,

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 28 лютого 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_5 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 06 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 31 березня 2011 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

засуджено: за ч. 3 ст. 149 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за ч. 3 ст. 303 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за ч. 1 ст. 332 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Цим же вироком було засуджено ОСОБА_7 та ОСОБА_8., судові рішення щодо яких у касаційному порядку не оскаржені.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду змінено, закрито провадження у справі в частині засудження ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 303, ч.1 ст. 332 КК України та ОСОБА_7 в частині засудження за ч. 3 ст. 303 КК України за відсутністю в їх діях складу злочинів.

За вироком суду з урахуванням змін, внесених апеляційним судом, ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він, будучи зареєстрованим у АДРЕСА_1 та орендуючи з 2005 року у м. Хебі Чеської Республіки нічний клуб "Атлантіс", організував та очолив у 20082010 роках злочинну діяльність з вербування, переміщення через державний кордон України для сексуальної експлуатації в клубі молодих жінок із числа громадян України з використанням їх уразливого стану та матеріальної залежності, залучивши до неї особу, справу щодо якої виділено в окреме провадження, а також мешканку м. Камянець-Подільського Хмельницької області ОСОБА_7, а згодом і мешканця АДРЕСА_1 ОСОБА_8.

При цьому ОСОБА_6, формуючи склад організованої злочинної групи, у 2008 році познайомився з ОСОБА_7 і запропонував останній з урахуванням її роботи в розважальних закладах м. Камянець-Подільського та обізнаності про особисті, сімейні та інші обставини молодих жінок із числа їх працівників і відвідувачів, наявності у неї попереднього досвіду роботи за кордоном, вміння налагоджувати стосунки з вигідними для їх злочинної діяльності людьми, підшукувати та вербувати молодих жінок для подальшого переміщення їх через державний кордон України для зайняття проституцією в орендованому ним нічному клубі "Атлантіс", допомагати йому в оформленні для цього документів та переміщенні жінок до місця призначення. У той час особа, справу щодо якої виділено в окреме провадження, вже працювала адміністратором вищевказаного клубу та перебувала із ОСОБА_6 у фактичних шлюбних відносинах.

Будучи координатором учасників групи, ОСОБА_6 повідомив розроблений ним єдиний план злочинних дій та розподілив між учасниками конкретні функції, спрямовані на досягнення цього плану.

Відповідно до розподілу функцій між усіма учасниками створеної та керованої ОСОБА_6 організованої злочинної групи ОСОБА_7 було доручено підшукування, вербування жінок для переміщення за кордон з метою сексуальної експлуатації у нічному клубі "Атлантіс", оформлення для них закордонних паспортів та інших, виїзних документів, сприяння в організації транспорту. При цьому вона, виконуючи відведені функції, підшукувала на території України молодих жінок, що перебували в уразливому стані у звязку зі збігом тяжких особистих, сімейних та інших обставин, вербувала їх для подальшого переміщення через державний кордон України з метою сексуальної експлуатації в якості повій в орендованому ОСОБА_6 нічному клубі, втягуючи їх в заняття проституцією. Про проведену роботу вербування жінок на території Хмельницької області для сексуальної експлуатації ОСОБА_7 доповідала ОСОБА_6, як керівнику організованої групи, після чого він для координації спільних дій приїжджав до попередньо обумовлених місць у Хмельницькій області, у свою чергу особисто зустрічався з кожною з жінок та пояснював їм умови подальшої їх роботи у нічному клубі, зокрема про надання ними сексуальних послуг у якості повій за відповідну оплату. При цьому ОСОБА_6, враховуючи важке матеріальне становище завербованих ОСОБА_7 жінок та відсутність у них фінансових можливостей, за власні кошти оплачував вартість послуг з оформлення для них закордонних паспортів через невстановлених слідством посередників, забезпечував транспортом, давав вказівки щодо організації транспорту ОСОБА_7, оплачував проїзд цих жінок з України до Чеської Республіки, ставлячи їх у матеріальну залежність від себе та втягуючи у боргову кабалу.

Після приїзду завербованих ОСОБА_7 жінок у м. Хеб, ОСОБА_6 спільно з особою, справу щодо якої виділено в окреме провадження, здійснювали їх прийом та поселення в готельні номери нічного клубу "Атлантіс", де вони на час надання платних сексуальних послуг постійно проживали та харчувались. Оплату за проживання та харчування за вказівкою ОСОБА_6 та особи, справу щодо якої виділено в окреме провадження, жінки здійснювали із зароблених коштів від наданих ними сексуальних послуг у нічному клубі, що теж призводило до матеріальної залежності цих жінок від учасників злочинної групи та втягнуло в боргову кабалу перед ними.

З метою власної наживи та в інтересах інших учасників злочинного обєднання ОСОБА_6 та особа, справу щодо якої виділено в окреме провадження, встановили для цих жінок стійкий щоденний графік та вартість надання ними сексуальних послуг, визначили конкретні суми, які ті мали віддавати як повернення боргу за оплату при оформленні закордонних паспортів, віз, проїзних документів та інших витрат, понесених ОСОБА_6 при переміщенні їх з України до Чеської Республіки. Крім того, особа, справу щодо якої виділено в окреме провадження, діючи за єдиним планом і виконуючи водночас роль сутенера та перекладача між клієнтами нічного клубу і повіями з числа завербованих жінок, отримувала від клієнтів оплату за надання ними сексуальних послуг, вела облік відпрацьованого ними часу та зароблених коштів, утримувала з них для передачі ОСОБА_6 гроші в якості погашення боргу за понесені витрати.

На початку літа 2009 року до спільної злочинної діяльності у складі організованої групи ОСОБА_6 залучив ОСОБА_8. При цьому за вказівкою ОСОБА_6 на нього як нового учасника організованої групи з відома всіх інших її членів покладалася роль посередника при виготовленні та передачі для завербованих ОСОБА_7 жінок закордонних паспортів, віз та інших виїзних документів. Він же, діючи узгоджено з іншими учасниками організованої групи, за вказівкою та за кошти ОСОБА_6 здійснював оплату послуг з оформлення цих документів, спільно з ним виконував роль перевізника завербованих ОСОБА_7 жінок, доставляючи їх до м.Хеба Чеської Республіки та у зворотному напрямку.

Таким чином, ОСОБА_6, діючи як керівник організованої ним злочинної групи, спільно з ОСОБА_7 та особою, справу щодо якої виділено в окреме провадження, за єдиним планом та розподілом ролей у період з першої половини 2008 року по серпень 2009 року з корисливих мотивів шляхом використанням уразливого стану та матеріальної залежності умисно завербували для сексуальної експлуатації в якості повій ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, перемістили їх до орендованого ОСОБА_6 нічного клубу. При цьому вказані жінки, працюючи в нічному клубі, у період із 20 квітня по 08 серпня 2009 року, за плату надавали сексуальні послуги, відраховуючи частину з неї ОСОБА_6 та особі, справу щодо якої виділено в окреме провадження .

Продовжуючи свою злочинну діяльність за вказівкою ОСОБА_6, ОСОБА_16, з відома інших учасників організованої групи, на початку жовтня 2009 року підшукала для цього ще двох молодихжінок, проживаючих на той час у м. Хмельницькому, а саме: ОСОБА_17 1980 року народження та ОСОБА_18 1989 року народження. При цьому, вказані жінки проживали на найманих квартирах, роботи та стабільного заробітку не мали, не були одружені та перебували у скрутному матеріальному становищі. До того ж ОСОБА_17 одна утримувала малолітню дитину. Використовуючи ураз. Використовуючи уразливий стан ОСОБА_17 та ОСОБА_18, збіг особистих, сімейних та інших обставин, ОСОБА_16 вмовила їх виїхати у м. Хеб Чеської Республіки для надання оплатних сексуальних послуг в орендованому ОСОБА_6 нічному клубі "Атлантіс", втягуючи у зайняття проституцією, на що вони погодились.

Крім того, ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_19 запропонувала ОСОБА_15 повторно виїхати до Чеської Республіки для зайняття проституцією на платній основі, на що остання, зважаючи на свій уразливий стан, погодилась.

Отримавши повідомлення ОСОБА_7 про підшуканих трьох молодих жінок, які дали згоду на виїзд за кордон для надання оплатних сексуальних послуг у нічному клубі "Атлантіс" м. Хеб Чеської Республіки, ОСОБА_6 та ОСОБА_8., який на той час ввійшов до складу організованої злочинної групи, 12 листопада 2009 року прибули до м.Хмельницького, де поблизу обласного відділу ПРФО УМВС у Хмельницькій області, зустрілися з ними. У бесіді із ОСОБА_17 і ОСОБА_18, яка відбулась за участю ОСОБА_7, як члена злочинної групи, ОСОБА_6 розповів, що у м. Хеб Чеської Республіки йому належить нічний клуб "Атлантіс", у якому вони будуть проживати, харчуватись та надавати оплатні сексуальні послуги, і що адміністратором клубу, яка відповідає за організацію роботи повій, є його співмешканка особа, справу щодо якої виділено в окреме провадження. Крім того, ОСОБА_6 та ОСОБА_8., в присутності ОСОБА_7, розповіли ОСОБА_17 і ОСОБА_18, що за півгодини надання ними сексуальних послуг клієнт оплачує 60 євро, або 80 євро за одну годину, з яких 50 вони будуть віддавати особі, справу щодо якої виділено в окреме провадження. При цьому ОСОБА_6 у бесіді з ОСОБА_17 і ОСОБА_18, пообіцяв, що в разі їх згоди працювати повіями у вказаному нічному клубі, ОСОБА_7 допоможе їм в оформленні закордонних паспортів, віз та інших документів, необхідних для виїзду за кордон, повністю оплатить їм витрати, понесені при оформленні вищевказаних документів, забезпечить переміщення їх через державний кордон України та доставить до місця подальшої роботи у нічному клубі "Атлантіс" у м. Хеб Чеської Республіки, свідомо втягуючи їх у матеріальну залежність та боргову кабалу. Враховуючи сімейні та інші особисті обставини підшуканих ОСОБА_7, ОСОБА_6, втягуючи їх у зайняття проституцією, у розмові з ними зазначив, що при бажанні вони можуть одружитись з іноземцями, що теж спонукало їх дати згоду на зайняття проституцією в орендованому ним нічному клубі.

У той же день, за вказівкою ОСОБА_6, ОСОБА_7 організовувала оформлення для ОСОБА_18 закордонного паспорту через органи ПРФО УМВС в Хмельницькій області, оплативши всі витрати із коштів, наданих їй організатором злочинної групи. Після отримання закордонного паспорту ОСОБА_18, за вказівкою ОСОБА_6, як організатора та керівника злочинної групи, ОСОБА_7. забрала закордонні паспорти ОСОБА_17 і ОСОБА_18, фотографії жінок, ксерокопії їх свідоцтв про народження та передала ОСОБА_8. для подальшого оформлення закордонних віз та інших виїзних документів, необхідних при перетині державного кордону України. Поряд з цим ОСОБА_6 з метою повторного переправлення ОСОБА_15 до нічного клубу "Атлантіс" і подальшої сексуальної експлуатації, забрав у неї закордонний паспорт та страховку для оформлення нової візи. При цьому ОСОБА_6, знаючи про відсутність у ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_15 закордонних віз як документів, що є підставами для законного перетину державного кордону України, особисто організував їх оформлення на підставі фіктивних документів. 3 цією метою він через посередників отримав фіктивні запрошення польської сторони, відповідно яких ОСОБА_17 запрошувалась до Республіки для участі в циклі інформаційно-навчальних конференцій під назвою "ОСОБА_14 демократія управління студентськими та неурядовими організаціями", ОСОБА_18 поляки запрошували до Центру з продажу побутової техніки "Емдекс" для торгівлі побутовою технікою, ОСОБА_15 запрошувалась поляками до торгівельної співпраці з Прикордонним торговим центром "Корчова-Ліцак ВТ". При цьому, жодна з цих жінок не мала намірів приймати участь у зазначених заходах на території Республіки, оскільки фактичною їх метою було оформлення проїзних документів до Чеської Республіки для подальшого працевлаштування в орендованому ОСОБА_6 клубі. Разом із тим, вказані фіктивні запрошення, наряду з іншими документами, що містили неправдиві відомості про іноземну державу та мету поїздки за кордон, ОСОБА_6 через своїх знайомих надав до Генерального Консульства Республіки у Львові для оформлення та видачі на імя ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_15 шенгенських віз. При цьому ОСОБА_8., виконуючи свою роль у складі організованої злочинної групи та вказівки ОСОБА_6, як її керівника, отримав від нього зазначені вище документи та передав їх посереднику для виготовлення віз.

У подальшому, на підставі вказаних документів, що містили неправдиві відомості, на імя ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_15. Генеральним Консульством Республіки Республіки у Львові в грудні 2009 року січні 2010 року були видані шенгенські візи, які мали стати підставою для перетину ними державного кордону України.

15 січня 2010 року з метою незаконного переправлення ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_15 через державний кордон України та переправлення їх у нічний клуб "Атлантіс", ОСОБА_6 організував їх прибуття до м. Калуш Івано-Франківської області та поселив у місцевий готель. Того ж дня ОСОБА_8., виконуючи покладені на нього ОСОБА_6 функцій, підшукав мікроавтобус для доставки ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_15 до Чеської Республіки.

16 січня 2010 року ОСОБА_6 та ОСОБА_8., діючи узгоджено, посадили завербованих ОСОБА_7 ОСОБА_17, ОСОБА_18 та повторно ОСОБА_15 в мікроавтобус, що слідував до Чеської Республіки. При цьому ОСОБА_6 із власних коштів оплатив вартість їх проїзду, видав їм проїзні та страхові документи, надав відповідні вказівки та поради щодо їх поведінки при проходженні паспортного контролю та з власних коштів видав кожній із них по 200 євро для підтвердження їх платоспроможності, як це вимагалося при виїзді громадян України за кордон, умисно створюючи таким чином матеріальну залежність.

Проте переправити вказаних жінок через державний кордон України до м. Хеба в нічний клуб "Атлантіс" для подальшої їх сексуальної експлуатації в якості повій ОСОБА_6 та всім іншим членам злочинної групи не вдалося з незалежних від їх волі причин, оскільки співробітники правоохоронних органів зняли вказаних жінок з мікроавтобуса з причини вчинення щодо них злочинних дій.

У касаційних скаргах, аналогічних за змістом, засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 стверджують, що суд безпідставно дійшов висновку про вчинення засудженим злочину у складі організованої групи, не досліджувалась і така кваліфікуюча ознака, як уразливий стан потерпілих. Залишаючи їх апеляції без зміни в частині відсутності ознак організованої групи, апеляційний суд не зазначив підстав, через які визнав апеляції необґрунтованими. Тому скаржники вважають, що суд неправильно застосував кримінальний закон, і просять перекваліфікувати дії ОСОБА_6 з ч. 3 ст. 149 на ч. 2 ст. 149 КК України, призначивши покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, пояснення захисника ОСОБА_5 на підтримання касаційної скарги, думку прокурора про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають на таких підставах.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки суду першої інстанції про винність засудженого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину з за ч. 3 ст. 149 КК України підтверджуються зібраними органами досудового слідства та дослідженими у судовому засіданні доказами.

Цей висновок підтверджується послідовними та незмінними показаннями потерпілих ОСОБА_21, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_11, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_14, даними на досудовому слідстві та в судовому засіданні про їх уразливий стан, наміри покращення свого матеріального становища шляхом працевлаштування за кордоном, вербування їх для роботи в Чехії ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з наданням сексуальних послуг, втягнення їх останнім у боргову кабалу шляхом оплати витрат за оформлення документів для виїзду за кордон та при перевезенні, свою роботу в нічному клубі "Атлантіс". Також неправомірні дії ОСОБА_6 підтверджуються легалізованими матеріалами оперативно-розшукової діяльності у справі із записами розмов ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8. щодо вербування та переправлення жінок для сексуальної експлуатації за кордон, втягнення їх у боргову кабалу шляхом оформлення документів за їх участю та щодо висвітлення ролі кожного з учасників у злочинній діяльності тощо, показаннями в ході попереднього слідства свідків ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 та ОСОБА_27, ксерокопіями паспортів для виїзду за кордон із шенгенськими візами на імя ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10, паспортами з шенгенськими візами на імя ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_8. та відмітками про перетин ними кордону України у зазначені дні, протоколом огляду паспортів для виїзду за кордон з шенгенськими візами на імя ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_21, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_12, ОСОБА_8. та іншими дослідженими в судовому засіданні та наведеними у вироку доказами.

Підстав для обмови ОСОБА_6 потерпілими ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_21, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, свідками ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_14 у ході досудового слідства у справі не встановлено, на наявність таких підстав, що заслуговують на увагу, не послались і касатори, а тому суд, умотивувавши належним чином своє рішення, критично віднісся до показань вказаних потерпілих і свідків у суді, які по суті виправдовували дії засуджених. І з цими висновками колегія суддів касаційного суду погоджується.

Обєктивність оцінки зазначених у вироку доказів та викладених в апеляції засудженого ОСОБА_6 доводів щодо незаконності засудження були предметом перевірки апеляційного суду, яким вказані доводи обґрунтовано визнані такими, що спростовуються матеріалами справи. При цьому порушень процесуального порядку збирання, дослідження та оцінки наведених у вироку доказів з боку органів досудового слідства та суду першої інстанції, апеляційним судом не встановлено.

Крім того, відповідно до ст. 67 КПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, який постановив вирок. Перевіркою матеріалів справи касаційним судом встановлено, що судом першої інстанції вимоги зазначеного закону дотримані.

Колегія суддів також зазначає, що відповідно до вимог ст. 398 КПК України, до компетенції касаційного суду не відноситься перевірка обставин, зазначених у статтях 368 та 369 КПК України щодо однобічності або неповноти досудового і судового слідства та невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, які фактично оскаржуються у касаційній скарзі.

Не заслуговують на увагу і доводи засудженого та його захисника про те, що по справі не здобуто доказів організації засудженим по цій справі стійкого злочинного угрупування.

Так, злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він вчинений стійким ієрархічним обєднанням декількох осіб (три і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації.

Колегія суддів вважає, що в ході досудового слідства та судового розгляду справи знайшли своє підтвердження основні ознаки організованої групи: кількісний склад групи (три і більше осіб), попередня її зорганізованість (до початку вчинення злочинів), мета утворення (вчинення злочинів), стійкість, стабільність та згуртованість учасників, обєднаність єдиним планом із розподілом функцій учасників групи.

З урахуванням встановлених судом першої інстанції фактичних обставин вчиненого засудженим ОСОБА_6 злочину, колегія суддів вважає, що його дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 149 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть за собою зміну чи скасування судових рішень, у справі не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_6, суд, урахувавши вимоги статей 50, 65 КК України, призначив йому мінімальне покарання. Помякшуючих обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого діяння під час перевірки справи не встановлено, а тому підстав для задоволення касаційних скарг засудженого та його захисника і застосування ст. 69 КК України колегія суддів не вбачає.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні касаційних скарг має бути відмовлено.

Керуючись статтями 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 06 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 31 березня 2011 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 без задоволення.