Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Єлфімова О.В.,

суддів: Сахна Р.І., Шибко Л.В.,

за участю прокурора Міщенко Т.М.,

засудженого ОСОБА_1,

та його захисника ОСОБА_2,

розглянула в судовому засіданні 28 лютого 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою представника цивільного позивача Публічного Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк»

ОСОБА_5 на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 4 квітня 2011 року.

Вказаним вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850,0 грн в дохід держави з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях не залежно від форми власності на строк 1 рік.

На підставі ст. 49 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного та додаткового покарання у звязку із закінчення строків давності.

Вирішено долю речових доказів.

Цивільний позов цивільного позивача Публічного Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі ПАТ «ПУМБ») до ОСОБА_1 про стягнення з останнього 179774,35 грн залишено без розгляду.

В апеляційному порядку вирок місцевого суду не переглядався.

ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він за наведених у вироку обставин, будучи одночасно власником та директором Приватного підприємства «ВДВ-Бізнес», тобто службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими повноваженнями (обовязками) з метою отримання кредиту, склав завідомо неправдивий документ довідку про власні доходи № 141 від 06.09.2006 року про те, що йому за період з березня по серпень 2006 року нарахована заробітна плата на суму 19645,44 грн.

Згодом у вересні 2006 року ОСОБА_1 подав вказану довідку до філіалу ПАТ «ПУМБ», що знаходиться по вул. 40 років Радянської

України, 57 у м. Запоріжжі, на підставі якої ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 203764, 97 грн. Заборгованість за вказаним договором кредиту складає 117031,61грн.

У касаційній скарзі представник цивільного позивача ПАТ «ПУМБ», пославшись на істотне порушення кримінально-процесуально закону та неправильне застосування кримінального закону, просить вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 змінити та задовольнити вимоги позовної заяви цивільного позивача в особі ПАТ «ПУМБ». За змістом касаційної скарги звертає увагу суду на те, що всупереч ч. 11 ст. 370 КПК України змінене обвинувачення не було затверджено прокурором та не було предявлено учасникам процесу для ознайомлення, а також вказує, що судом безпідставно залишено цивільний позов без розгляду.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не підтримав вимоги, викладені у касаційній скарзі та вважав, що постановлене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, установлених судом, є правильним, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів, досліджених, належно оцінених судом та детально викладених у вироку.

Твердження скаржника про наявність підстав для скасування судового рішення місцевого суду у звязку з тим, що всупереч вимогам кримінально-процесуального закону змінене обвинувачення не було затверджено прокурором та не було предявлено учасникам процесу для ознайомлення, на думку колегії суддів, є необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам справи.

Як убачається з обвинувального висновку, органом досудового слідства ОСОБА_1 було обвинувачено, у вчиненні службового підроблення, а саме внесенні службовою особою до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

В результаті розгляду справи в судовому засіданні, суд першої інстанції не погодився з указаним обвинуваченням, та дійшов правильного та обґрунтованого висновку про необхідність перекваліфікації дій

ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 366 на ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки на досудовому слідстві та в суді не здобуто доказів того, що діяннями ОСОБА_1 спричинено тяжкі наслідки ПАТ «ПУМБ», з урахуванням досліджених матеріалів виконавчого надпису № 213 від 23.03.2009 року приватного нотаріуса ОСОБА_6, відповідно до якого у виконання договору запоруки від 07.09.2006 року обернено стягнення на користь

ПАТ «ПУМБ» на належний ОСОБА_1 кредитний автомобіль; 09.04.2006 року відкрито виконавче провадження про стягнення з

ОСОБА_1 154607,04 грн.

Доводи касаційної скарги представника цивільного позивача про те, що місцевим судом не правильно залишено цивільний позов без розгляду, то колегія суддів вважає їх такими, що не ґрунтуються законі.

Судом встановлено, проти чого не заперечує й представник цивільного позивача, що у відділі державної виконавчої служби Ленінського району

м. Запоріжжя знаходиться на виконанні надпис про стягнення з

ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості по кредиту, тобто спір між тими ж сторонами з того ж предмету вже вирішено.

За таких обставин, суд правомірно залишив цивільний позов без розгляду, а своє рішення належним чином мотивував.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які би могли вплинути на правильність висновків суду інстанції, колегія суддів у справі не виявила.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 4 квітня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу представника цивільного позивача Публічного Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» ОСОБА_5 без задоволення.