Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Григор'євої І.В.,

суддів: Британчука В.В., Єленіної Ж.М.,

за участю прокурора Парусова А.М.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 лютого 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Донецької області на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 11 липня 2012 року щодо ОСОБА_1

Цією постановою справу про обвинувачення

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Промисла Горнозаводського району Пермської області Російської Федерації, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК, на підставі ст. 48 КК закрито.

Справа в апеляційному порядку не переглядалась.

Як зазначено у постанові суду, ОСОБА_1, будучи службовою особою (директором Маріупольської філії монтажної дільниці № 3 Донецького дочірнього підприємства ЗАТ "Донбасмонтажавтоматика № 432"), із серпня 2011 року по лютий 2012 року безпідставно не виплатив заробітної плати працівникам підприємства: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 на загальну суму 52 513, 13 грн.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано на досудовому слідстві за ч. 1 ст. 175 КК.

Місцевий суд, врахувавши те, що ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості, здійснив виплату заробітної плати в повному обсязі, потерпілі претензій майнового та матеріального характеру не мають, дійшов висновку про втрату суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_1 діяння і на підставі ст. 48 КК закрив справу.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати постанову місцевого суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону і направити справу на новий судовий розгляд. При цьому прокурор зазначає, що суд не навів мотивів того, яким чином виплата ОСОБА_1 заборгованості після порушення справи і направлення її до суду усуває суспільну небезпечність вчиненого ним діяння а також, як у зв'язку з цими діями ОСОБА_1 змінилася обстановка. Крім того, прокурор вказує, що суд не зазначив підстав закриття справи і не звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши справу, обговоривши доводи, викладені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно зі ст. 48 КК особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною. Тобто кримінальним законом передбачено дві самостійні підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Для застосування ст. 48 КК необхідно встановити, що після вчинення злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним.

Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, в разі, коли вона сама або обстановка навколо неї змінилася настільки, що унеможливлює вчинення особою нового злочину

При цьому звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК є правом, а не обов'язком суду, який вирішує це питання в порядку, передбаченому ст. 7 КПК 1960 року.

Таким чином, для застосування ст. 48 КК суду належить встановити те, що злочин було вчинено, та обставини, які свідчать про можливість звільнення цієї особи від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки.

Між тим, із постанови не убачається того, що суд встановив такі обставини.

Також усупереч цим вимогам кримінального закону суд під час розгляду справи не з'ясував у підсудного та потерпілих, на якій із підстав, передбачених кримінальним законом, вони просять закрити кримінальну справу.

Крім того, закриваючи справу на підставах, визначених у ст. 48 КК в порядку ст. 7 КПК 1960 року, суд має звільнити особу від кримінальної відповідальності, чого стосовно ОСОБА_1 суд не зробив.

При цьому суд має керуватися, крім ст. 48 КК і ст. 7 КПК 1960 року, ще й ст. 282 КПК 1960 року, якою встановлено порядок закриття кримінальної справи під час її судового розгляду.

Отже, винесена судом постанова про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК є передчасною.

Тому доводи прокурора в касаційній скарзі про істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону під час винесення цієї постанови є обґрунтованими.

У зв'язку з цим постанова місцевого суду не може залишатись у силі і на підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого належить усунути вказані порушення закону та розглянути справу з дотриманням вимог матеріального та процесуального законів.

Керуючись статтями 395, 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 11 липня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати і справу направити на новий судовий розгляд.