Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні 23 лютого 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Славутицького міського суду Київської області від 11 серпня 2011 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 296 КК України на 3 місяці арешту.

На підставі пунктів "в", "г" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2011 році" від 8 липня 2001 року ОСОБА_5 звільнено від призначеного покарання.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він 25 квітня 2011 року близько 2 години 20 хвилин, перебуваючи у приміщенні ресторану "Славутич", розташованому на Центральній площі м. Славутича Київської області, будучи у стані алкогольного сп’яніння, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, підійшов до раніше незнайомого йому ОСОБА_6 та декілька раз вдарив його рукою в обличчя, заподіявши легкі тілесні ушкодження.

В апеляційній інстанції справа не переглядалася.

У касаційній скарзі прокурор стверджує, що судом неправильно застосовано Закон України "Про амністію у 2011 році" від 8 липня 2011 року (3680-17) , оскільки відповідно до вимог ст. 6 цього Закону суд повинен був звільнити ОСОБА_5 не від відбування покарання, а від кримінальної відповідальності. Просить судові рішення скасувати, а провадження по справі закрити, звільнивши ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі пунктів "в", "г" ст. 1, ст. 6 вказаного Закону.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню з таких підстав.

Доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 296 КК України у касаційній скарзі не заперечується.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про амністію у 2011 році" від 8 липня 2011 року звільненню від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених вказаним Законом, підлягають особи, які підпадають під дію ст. 1 цього Закону, кримінальні справи щодо яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчиненні до набрання чинності цим Законом (3680-17) .

Однак суд першої інстанції, встановивши, що вчинене ОСОБА_5 діяння дійсно мало місце, що воно містило ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, що ОСОБА_5 на день набрання чинності вказаним Законом (3680-17) має неповнолітню дитину – сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та є інвалідом другої групи (а. с. 69, 70), за відсутності перешкод для застосування щодо нього амністії та за наявності згоди підсудного на застосування амністії (а. с. 68, 73), постановив щодо ОСОБА_5 обвинувальний вирок та всупереч порядку, встановленому Законом України "Про амністію у 2011 році" від 8 липня 2011 року (3680-17) , звільнив засудженого від призначеного йому покарання, а не від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 296 КК України, як це передбачено ст. 6 цього Закону.

Таким чином суд неправильно застосував Закон України "Про амністію у 2011 році" від 8 липня 2011 року (3680-17) .

За таких обставин, постановлений по справі вирок щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню, а кримінальна справа – закриттю.

Керуючись ст. 395- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Славутицького міського суду Київської області від 11 серпня 2011 року щодо ОСОБА_5 скасувати.

На підставі п.п. "в", "г" ст. 1, ст. 6 Закону України "Про амністію у 2011 році" від 8 липня 2011 року звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 296 КК України, а провадження по справі щодо нього закрити.