Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлової С.О.,

суддів Литвинова О.М., Кульбаби В.М.,

з участю прокурора Бобровицького А.Е.

розглянула в судовому засіданні 23 лютого 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням виконувача обов’язків військового прокурора Західного регіону України Михальчука В.І. на постанову військового місцевого суду Рівненського гарнізону від 15 квітня 2010 року.

Зазначеною постановою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1, раніше не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 368 КК України на підставі ст. 48 КК України, а кримінальну справу щодо нього - закрито.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

Відповідно до постанови суду ОСОБА_2, як службова особа – військовий комісар Острозького районного військового комісаріату Рівненської області, 28 жовтня 2009 року одержав від призовника ОСОБА_3 хабар у розмірі 800 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України складало 6400,08 грн, за звільнення останнього від проходження строкової військової служби та видачу військового квитка.

У касаційному поданні прокурор посилається на неправильне застосування судом кримінального закону, зокрема, зазначає, що суд безпідставно застосував ст. 48 КК України, оскільки наведені в постанові обставини не свідчать про те, що ОСОБА_2 перестав бути суспільно небезпечною особою. Просить постанову місцевого суду щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання доводів касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не підлягає.

Як убачається із постанови суду, висновок про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні суспільно небезпечного діяння і кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 368 КК України, суд зробив у тому числі й на підставі його показань, що не оскаржується у касаційній скарзі.

Зі змісту статей 7, 282 КПК України слідує, що суд у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, під час розгляду справи у судовому засіданні, якщо будуть встановлені підстави для закриття справи, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 статті 6 і статтями 7, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 цього Кодексу, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя – постановою, закриває справу і звільняє особу, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 48 КК України підставами звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки є, вчинення цією особою вперше злочину невеликої або середньої тяжкості, якщо буде визнано, що на час розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Обґрунтовуючи своє рішення про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, суд послався на те, що він щиро розкаявся в скоєному злочинові, активно сприяв його розкриттю, раніше не судимий, позитивно характеризується.

Такий висновок суд зробив з урахуванням наявних підстав і передумов, передбачених ст. 48 КК України, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.

За матеріалами справи ОСОБА_2 скоїв злочин у жовтні 2009 року. З моменту закінчення злочину сплинуло більше двох років. За цей тривалий період часу, окрім обставин, що пом’якшують відповідальність винного, на які послався місцевий суд, поведінка ОСОБА_2 та обставини його життя суттєво змінились, після скоєння злочину його звільнено з військової служби, він не скоював жодних суспільно небезпечних діянь, виключно з позитивної сторони характеризується.

Наведе підтверджує висновок місцевого суду про те, що ОСОБА_2 перестав бути суспільно небезпечним, оскільки дані про його особу та обстановка зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення ним нового злочину.

Будь-які дані, які б перешкоджали звільненню ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності та закриттю кримінальної справи на підставі ст. 48 КК України в матеріалах справи відсутні.

Наведене унеможливлює погіршення становища особи, про що ставиться питання у касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання виконувача обов’язків військового прокурора Західного регіону України Михальчука В.І. залишити без задоволення, а постанову військового місцевого суду Рівненського гарнізону від 15 квітня 2010 року щодо ОСОБА_2 – без зміни.