Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Слинька С.С.,
суддів: Суржка А.В., Кравченка С.І.,
за участю прокурора Гошовської Ю.М.,
захисника ОСОБА_1
розглянула у судовому засіданні 23 лютого 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Апеляційного суду Донецької області від 11 серпня 2011 року.
Вироком Апеляційного суду Донецької області від 11 серпня 2011 року
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого: 19 червня 2002 року Іллічівським районним судом міста Маріуполя за ч. 1 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України на з роки позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік; 11 серпня 2004 року Іллічівським районним судом міста Маріуполя за ч. 2 ст. 153, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України на 7 років 3 місяці позбавлення волі; 21 вересня 2004 року Іллічівським районним судом міста Маріуполя за ч. 2 ст. 185 із застосуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України на 7 років 3 місяці позбавлення волі, звільненого 10червня 2009 року умовно-достроково на 2 роки 4 місяці 3 дні,
визнано винним та засуджено:
? за ч. 4 ст. 187 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого;
? за ч. 2 ст. 194 КК України на 6 років позбавлення волі;
? за п. п. 1, 4, 6 ч. 2 ст. 115 КК України на довічне позбавлення волі;
? за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. ч. 1, 2 КК України за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
На підставі ст. 71 ч. ч. 1, 2 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за новим вироком, шляхом поглинення менш суворого покарання довічним позбавленням волі, приєднано невідбуте покарання у виді 2 років 4 місяців 3 днів позбавлення волі по вироку Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 21 вересня 2004 року та остаточно визначено до відбуття покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Також, вироком суду вирішені питання щодо судових витрат та речових доказів по справі.
ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні таких злочинів.
ОСОБА_2, 15 серпня 2009 року в денний час в лісосмузі між с.Гугліно і територією ВАТ «ММК імені Ілліча» в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області, незаконно придбав наркотичний засіб нарвав листя дикоростучої коноплі, незаконно переніс його до місця свого проживання в будинок АДРЕСА_1, де незаконно висушив і виготовив особливо-небезпечний наркотичний засіб каннабіс, який незаконно зберігав для власного споживання без мети збуту.
29 жовтня 2009 року ОСОБА_2, даний особливо-небезпечний наркотичний засіб каннабіс, який він незаконно зберігав по місця свого проживання, закопав на присадибній ділянці домоволодіння, де продовжив незаконно його зберігати без мети збуту.
4 листопада 2009 року в 15 годин, під час відтворення обстановки і обставин скоєних ОСОБА_2 злочинів, працівниками міліції на присадибній ділянці будинок АДРЕСА_1, було виявлено і вилучено два паперових згортки з особливо-небезпечним наркотичним засобом каннабісом, загальною масою у висушеному стані 28,5 грама, а в перерахунку на суху речовину 25,7 грама.
ОСОБА_2, 29 жовтня 2009 року близько 17 години, перебуваючи в стані алкогольного спяніння по місцю свого проживання в житловому будинку АДРЕСА_1, з метою вчинення умисного вбивства на ґрунті помсти двох осіб матері і дочки сімї ОСОБА_3, вирішив шляхом розбою проникнути в їх житло і з корисливих мотивів, з особливою жорстокістю вчинити умисне вбивство ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та заволодіти їх матеріальними цінностями. Для скоєння злочину ОСОБА_2 взяв з собою належний йому пневматичний пістолет по типу пістолета «Макарова» з 14-тью металевими шариками і пішов до будинку ОСОБА_4.
29 жовтня 2009 року біля 19 години ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, маючи при собі пневматичний пістолет, прибув до будинку АДРЕСА_2, і реалізуючи свій злочинний намір, за обставин встановлених судом і детально наведених у вироку, проник до житла потерпілих де вчинив розбійний напад на ОСОБА_3 та її доньку - ОСОБА_4 При цьому, ОСОБА_2 погрожуючи пістолетом наказав ОСОБА_3 лягти на підлогу, а ОСОБА_4 звязати руки і ноги матері, потім звязав руки і ноги ОСОБА_4, та обом завязав рот. Продовжуючи виконувати свій злочинний умисел на вбивство двох осіб з особливою жорстокістю і з корисливих мотивів, ОСОБА_2, розуміючи, що спричиняє потерпілим особливо нестерпні фізичні, психічні і моральні страждання, принижує їх честь і гідність,, ввів в статеві органи ОСОБА_4 ствол пневматичного пістолета і зробив не менше чотирьох пострілів та один постріл в анальний отвір потерпілої. Продовжуючи катування, ОСОБА_2 розігрітою в печі металевою кочергою припалював ОСОБА_4 тулуб, вкусив правий сосок її молочної залози, деревяним кухонним молотком вдарив в голову, а потім рукоятку молотка ввів ОСОБА_4 в анальний отвір. Коли потерпілі розвязали свої руки, то ОСОБА_2 вистрілив з пістолета в тулуб ОСОБА_3 і наніс потерпілим по одному удару рукояткою пістолету в голову, та знову звязав їх обох. Взявши кухонного ножа наніс ОСОБА_3 по тулубу не менше 4-х ударів і по тулубу ОСОБА_4 не менше 3-х ударів. Розвязавши ОСОБА_3 руки шляхом розбою став вимагати у неї золоті сережки і заволодів ними. Реалізовуючи свій злочинний намір на вбивство потерпілих за встановлених судом обставин до кінця, ОСОБА_2 продовжив завдавати ОСОБА_3 і ОСОБА_4 множинні удари ножем в життєво важливі частини тіла потерпілих до настання їх смерті.
Смерть ОСОБА_4 настала від проникаючих колото-різаних ран грудної клітки з пошкодженням серця і легенів, що ускладнилося масивною внутрішньою кровотечею з подальшим розвитком гострого малокрівя внутрішніх органів.
Смерть ОСОБА_3 настала від проникаючих колото-різаних ран грудної клітки з пошкодженням легенів, проникаючих колото-різаних ран черевної порожнини, з пошкодженням печінки, що ускладнилося масивною кровотечею з подальшим розвитком гострого малокрівя внутрішніх органів.
Позбавивши ОСОБА_3 життя ОСОБА_2 продовжив обшук їх житла та в процесі розбою заволодів матеріальними цінностями потерпілих на загальну суму 2.762 грн. 87 коп.
Для укриття слідів вчинених ним особливо тяжких злочинів, ОСОБА_2 умисно вчинив підпал домоволодіння потерпілих, яке не згоріло з причин, які не залежали від його волі. Внаслідок вчинення підпалу були знищені речі належні ОСОБА_3 і заподіяна майнова шкода потерпілій на загальну суму 3.459 грн. 60 коп.
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про скасування постановленого щодо нього вироку у звязку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєних злочинів. Зазначає, що розгляд справи був проведений однобічно з порушенням його права на захист. Вказує, що судом не були прийняті до уваги його показання під час судового розгляду справи, в яких він вказував на відсутність умислу на вбивство потерпілих, відразу ж після проникнення до будинку. Не були задоволені його клопотання про відвід прокурора та про ознайомлення його із звукозаписом судового розгляду справи, що є порушенням його права на захист. Судом при вирішенні питання про міру покарання, не враховано, як помякшуючу обставину, активне сприяння слідству у розкриття злочину та належним чином не враховано те, що він щиро розкаявся у скоєному.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1, який в інтересах засудженого підтримав доводи касаційної скарги, а також зазначив, що кваліфікація дій засудженого за ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України є невірною, так як у ОСОБА_2 умисел на заволодіння майном потерпілих виник лише після їх вбивства, а не до проникнення в житло, тому в цій частині дії ОСОБА_2 захисник просив перекваліфікувати на ч. 3 ст. 185 КК України та оскільки домінуючим мотивом злочину було вбивство двох осіб із помсти, а не заволодіння майном ОСОБА_3 із корисливих мотивів, то просив виключити зайву кваліфікацію по п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України і пославшись на помякшуючі обставини захисник просив помякшити ОСОБА_2 покарання, міркування прокурора, який просив відмовити в задоволенні касаційної скарги засудженого та залишити оскаржуваний вирок апеляційного суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні вказаних злочинів щодо потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_5 є обґрунтованими.
Викладені у касаційній скарзі засудженого доводи про те, що досудове та судове слідство проведене не обєктивно і неповно, з обвинувальним ухилом, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам є безпідставними.
Як встановлено перевіркою матеріалів кримінальної справи, досудове слідство та судовий розгляд проведений з дотримання вимог кримінально-процесуального законодавства, спрямованих на всебічне, повне і обєктивне дослідження всіх обставин справи. Викладені у вироку висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні умисного вбивства потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_5 на ґрунті помсти з корисливих мотивів та з особливою жорстокістю під час розбійного нападу з проникненням у житло та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, вчиненого особою, яка раніше скоїла розбій, а також незаконне виготовлення, придбання і зберігання наркотичних засобів без мети збуту, умисне знищення чужого майна шляхом підпалу, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні і детально наведеними у вироку доказами.
Зокрема, винність підтверджується показаннями засудженого ОСОБА_2, показаннями ряду вказаних у вироку свідків, матеріалами огляду місця події, даними протоколів та інших слідчих дій.
Відповідно до акту амбулаторної психічно-психіатричної експертизи №1258К/1279К від 1 грудня 2009 року і стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 97 від 13 травня 2011 року, в період інкримінуємих діянь ОСОБА_2 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, в стані тимчасового розладу психічної діяльності а також в стані фізіологічного афекту не перебував. На даний момент ОСОБА_2 може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм станом у застосуванні примусових мір медичного характеру не потребує. Хронічним алкоголізмом не страждає, та протиалкогольного лікування не потребує. З цих підстав, суд цілком обґрунтовано взяв в основу вироку показання засудженого як в стадії досудового слідства, так і в судовому засіданні, давши їм оцінку у сукупності з іншими доказами.
Мотивуючи висновки про винуватість засудженого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих доказів, суд обґрунтовано послався та поклав в основу обвинувачення показання самого засудженого, в яких він повністю визнав себе винним та чітко і повно зазначив обставини скоєних ним злочинів. Такі ж показання він давав і на досудовому слідстві. Вони, повністю узгоджуються з показаннями свідків та іншими зібраними по справі доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що ОСОБА_2 в 2004 році був засуджений за скоєння злочинів сексуального характеру щодо неї та її сестри. Під час судового розгляду тієї кримінальної справи ОСОБА_2 постійно погрожував їм фізичною розправою, вбивством матері та сестри, підпалом будинку.
Мати засудженого ОСОБА_7 пояснила, що після звільнення з місць позбавлення волі її син купив та зберігав пневматичний пістолет. За характером син агресивний, особливо в стані алкогольного спяніння. 29 жовтня 2009 року приблизно о 18 годині 30 хвилин вона розмовляла з сином, який був у нетверезому стані, після чого він пішов.
Також, вина засудженого підтверджується:
- протоколом допиту ОСОБА_2 в якості підозрюваного по справі;
- протоколом відтворення обстановки та обставин подій злочину від 4листопада 2009 року із застосуванням відео та фотозйомки, в ході якого були підтверджені показання ОСОБА_2 під час його допиту в якості підозрюваного;
- протоколами огляду трупів ОСОБА_6 та ОСОБА_3, дані яких повністю відповідають обставинам скоєного ОСОБА_2 злочину, викладеними ним в ході досудового та судового слідства та підтвердженими ним під час відтворення обстановки та обставин подій за його участю. Під час проведення відтворення ОСОБА_2 також показав, де він сховав викрадені ним золоті речі, пістолет та наркотичні засоби, які були виявлені та вилучені.
Суд належним чином перевіряв в судовому засіданні доводи ОСОБА_2, аналогічні тим, що викладені у його касаційній скарзі про те, що у нього не було умислу на вбивство потерпілих відразу ж після проникнення до будинку і на момент скоєння вбивства він перебував у неосудному стані. Ці доводи судом обґрунтовано визнані безпідставними, такими, що спростовуються матеріалами справи та направлені на помякшення своєї відповідальності за скоєне, з чим погоджується і колегія суддів.
Вирішуючи питання про зміст і направленість умислу ОСОБА_2 щодо потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_3, суд виходив із сукупності всіх конкретних обставин справи. Сам характер дій засудженого під час нанесення тілесних пошкоджень потерпілим свідчить, що він діяв активно і з умислом, спрямованим на позбавлення життя потерпілих з корисливих мотивів, тілесні ушкодження спричиняв з особливою жорстокістю, завдаючи потерплим особливих страждань. Він безперечно усвідомлював всі свої дії і бажав позбавити їх життя, тобто діяв з прямим умислом на вбивство та позбавлення їх життя.
Доводи захисника про невірну кваліфікація дій засудженого ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України спростовуються матеріалами кримінальної справи. Досліджуючи мотив злочинних дій ОСОБА_2 суд обґрунтовано визнав його корисливим, оскільки матеріальними цінностями потерпілих засуджений заволодівав, як під час вчинення тортур щодо них, так і після їх вбивства. Наступні дії ОСОБА_2, направлені на приховання слідів злочинів, а також викраденого майна у потерпілих, також підтверджують, що він вчинив ці злочини переслідуючи корисливий мотив.
Доводи касаційної скарги засудженого про порушення його права на захист є також є безпідставними і матеріалами справи не підтверджуються.
Аналіз матеріалів кримінальної справи свідчить, що під час досудового слідства та судового розгляду справи право ОСОБА_2 на захист не порушено, не допущено також інших порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б могли вплинути чи вплинули на правильність висновків суду щодо доведеності вини засудженого, як у рівній мірі й на правильність кваліфікації його дій. Висновки суду ґрунтуються на доказах, зібраних з дотриманням вимок їх допустимості, достатності та відносності.
Як вбачається з матеріалів справи, органами досудового слідства і судом досліджені всі обставини справи, які могли мати значення для прийняття правильного рішення у справі.
Виходячи з доказів, які були перевірені в судовому засіданні, суд правильно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_2 за п. п. 1, 4, 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 309 КК України.
Вирішуючи питання про обрання ОСОБА_2 покарання у виді довічного позбавлення волі, суд відповідно до положень ст. 65 КК України врахував як ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, так і дані про його особу. ОСОБА_2 за місцем свого мешкання характеризується посередньо, є особою, яка раніше неодноразово скоювала злочини і повторно скоїв ряд злочинів, у тому числі особливо тяжкі, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, в період умовно-дострокового звільнення. Зазначені обставини, суд обґрунтовано визнав як такі, що обтяжують покарання. Також судом враховано відсутність обставин, що помякшують покарання засудженого. А отже, призначене ОСОБА_2 покарання є справедливим, підстав для зміни вироку у цій частині також немає.
Керуючись ст. ст. 394 396 КПК України (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Донецької області від 11 серпня 2011 року щодо ОСОБА_2 без зміни.
|
С у д д і:
|
Слинько С.С.
Суржок А.В.
Кравченко С.І.
|