Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С.С.,

суддів: Суржка А.В., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Галюги В.В.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 лютого 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Волинської області на вирок Старовижівського районного суду Волинської області від 15 вересня 2011 року,

Вказаним вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, в порядку ст. 89 КК України не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням обовязків передбачених ст. 76 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Старогутівської сільської ради Старовижівського району Волинської області 26839 грн. 96 коп. майнової шкоди.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 в один з днів на початку червня 2011року, перебуваючи по вул. Л.Українки, 43 в с. Стара Гута Старовижівського району Волинської області, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав з обеліску Слави 15 металевих стовпців довжиною 1,10 м, діаметром 102 мм. вартістю 983,07 грн. та металеві ланцюги довжиною 3 метри, товщиною 10мм вартістю 441 грн., чим спричинив Старогутівській сільській раді Старовижівського району матеріальних збитків на загальну суму 1424,07 грн. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Він же, 5-6 червня 2011 року з обеліску Слави по вул. Л.Українки,43 в с. Стара Гута Старовижівського району Волинської області шляхом вільного доступу, повторно таємно викрав 5 металевих стовпців довжиною 1,10 м, діаметром 102 мм, вартістю 327,69 грн., 3 металеві ланцюги довжиною 3 метри, товщиною 10 мм вартістю 88,2 грн. та 7 металевих плит розміром 80x40 см. товщиною 7 мм вартістю 35000 грн., чим спричинив Старогутівській сільській раді Старовижівського району матеріальних збитків на загальну суму 35415,89 грн.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

У касаційній скарзі прокурор, просить судове рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд у звязку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок мякості та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Зокрема прокурор вказує на те, що суд кваліфікуючи дії ОСОБА_1 не кваліфікував його дії за ч.1 ст. 185 КК України, а лише за ч.2 ст. 185 КК України. Крім того при призначенні покарання за ч.2 ст. 185 КК України також неправильно застосував закон, а саме ст. 75 КК внаслідок чого було призначено мяке покарання.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав касаційну скаргу, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 275 КПК України розгляд справи в суді проводиться лише в межах предявленого підсудному обвинувачення. Згідно обвинувального висновку органу досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України. Під час розгляду справи в суді прокурор підтримав обвинувачення предявлене ОСОБА_1 також лише за ч.2 ст. 185 КК України (а.с. 85) .

Під час розгляду справи судом самостійно не могло бути вирішене питання про перекваліфікацію дій ОСОБА_1, оскільки він би вийшов за межі предявленого обвинувачення і це б погіршило становище підсудного.

Таким чином місцевим судом справу було розглянуто згідно вимог закону і висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованому йому злочину відповідає дослідженим та належним чином оціненим у судовому засіданні доказам у їх сукупності.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і враховуючи те, що він щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей обґрунтовано прийшов до висновку про можливість застосування ст. 75 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Ураховуючи викладене колегія суддів вважає, що призначене засудженому ОСОБА_1покарання є справедливим, необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, застосування до нього ст. 75 КК та звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідає вимогам закону.

За таких обставин колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги прокурора не вбачає.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу заступника прокурора залишити без задоволення, а вирок Старовижівського районного суду Волинської області від 15 вересня 2011 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.