Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А., суддів Крижановського В.Я., Наставного В.В., за участю прокурора Опанасюка О.В.

розглянула в судовому засіданні 23 лютого 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на постановлені щодо нього судові рішення.

Вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 20 жовтня 2010 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,

неодноразово судимого, останній раз 21.07.2006 року за ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 296 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого 28.04.2010 року умовно-достроково на 3 місяця 1 день, засуджено за ч. 3 ст. 296 КК України на 3 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно визначено 3 роки 3 місяця позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 21 липня 2011 року вирок змінено, виключено кваліфікуючу ознаку хуліганства опір іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії.

ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він, будучи особою, раніше судимою за хуліганство, 10 червня 2010 року о 22 год., перебуваючи у стані алкогольного спяніння у домоволодінні ОСОБА_6 у м. Богодухів, безпричинно з хуліганських спонукань пристав до нього та ОСОБА_7, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з особливою зухвалістю, ображав їх нецензурними словами та завдав їм декілька ударів кулаками в обличчя, спричинивши легкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність і неповноту досудового та судового слідства, неправильне застосування кримінального закону. Указує, що події відбувались не в громадському місці, а в будинку потерпілих. Зазначає, що досудовим слідством та судом істотно порушено кримінально-процесуальний закон, зокрема, його право на захист. Просить змінити судові рішення, перекваліфікувати його дії з ч. 3 ст. 296 КК України на ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України з призначенням відповідного покарання.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав судові рішення законними та обґрунтованими і просив залишити їх без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

У касаційній скарзі засудженого порушується питання про перегляд судових рішень у звязку невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, однобічністю й неповнотою досудового та судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанції, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України, вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді таких доводів касаційних скарг колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_5 кваліфіковано правильно, оскільки він вночі прийшов до будинку потерпілих, порушив їх спокій та відпочинок, нецензурно лаявся, діючи зухвало, безпричинно вдарив ОСОБА_6 кулаком в обличчя, після чого направився у спальню, де відпочивала ОСОБА_7, яку також нецензурно лаяв та вдарив кулаком в обличчя.

Диспозиція ст. 296 КК України не містить обмежень щодо місця вчинення хуліганства. З її змісту убачається, що громадський порядок може бути порушений не тільки у громадських місцях, а й у квартирі чи будинку потерпілого, та за відсутності сторонніх осіб.

Твердження у касаційній скарзі засудженого про те, що йому не було надано захисника, чим порушено його право на захист, є необґрунтованими. Так, на початку досудового слідства 18 червня 2010 року ОСОБА_5 відмовився від послуг захисника та заявив, що свої права буде захищати сам і ця відмова не повязана з матеріальним становищем (а.с. 40, 63). Також йому було неодноразово розяснено права особи, що притягується до кримінальної відповідальності, про що він вказував у відповідних протоколах (а.с. 38, 39, 42-44, 47-49, 52, 62, 65).

Даних, які б свідчили, що у справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не виявлено.

Покарання ОСОБА_5 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, є обґрунтованим, необхідним і достатнім покаранням для його виправлення й попередження нових злочинів.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції засудженого і правильно визнав їх необґрунтованими. Усі наведені в апеляції доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано.

Підстав для скасування або зміни судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Вирок Богодухівського районного суду Харківської області від 20 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 21 липня 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, його касаційну скаргу без задоволення.